Скрининговые исследования новых производных 2-оксоиндолина

Abstract

Среди производных 2-оксоиндолина исследовано и внедрено в практическую медицину целый ряд лекарственных средств с разными видами активности. Большая часть субстанций данной химической группы находится в стадии доклинических исследований. На данный момент номенклатура производных оксиндола с диуретическим действием достаточно ограничена. Цель работы стало изучение диуретического действия среди 12 новых производных 2-оксоиндолина и установления взаимосвязи между структурой молекулы и фармакологической активностью вещества. Исследование проведены на белых нелинейных крысах с использованием модели Е. Б. Берхина. В качестве препаратов сравнения использованы диуретики фуросемид и гидрохлортиазид. В результате эксперимента установлено, что из 12 новых соединений 5 проявляют диуретическую активность. Анализ результатов показал, что наиболее выраженное диуретическое действие проявляет соединение под шифром 6.3 – пропиловый эфир N-[(2-оксоиндолинилиден-3) -2-оксиацетил]-валина, применение которого увеличивает диурез у крыс на 198% относительно группы интактного контроля, что в 1,2 раза выше активности гидрохлортиазида. Установлена зависимость диуретической активности новых производных 2-оксоиндолина от наличия в их молекуле различных функциональных групп – наибольшей диуретической активностью обладают соединения, содержащие в своей структуре остаток одноосновной моноаминокислоты валина.

Серед похідних 2-оксоіндоліну досліджено та впроваджено в медичну практику цілий ряд лікарських засобів з різними видами активності. Більша частина субстанцій даної хімічної групи знаходиться на стадії доклінічних досліджень. У даний момент номенклатура похідних оксіндолу з діуретичною дією досить обмежена. Метою роботи стало вивчення діуретичної дії серед 12 нових похідних 2-оксоіндоліну та встановлення зв’язку між структурою молекули та фармакологічною активністю речовини. Дослідження проведені на білих нелінійних щурах з використанням моделі Є. Б. Берхіна. Як препарати порівняння використано діуретики фуросемід та гідрохлортіазид. У результаті експерименту встановлено, що із 12 нових сполук 5 виявляють діуретичну активність. Аналіз результатів показав, що найбільш виражену діуретичну дію виявляє сполука під шифром 6.3 – пропіловий естер N-[(2-оксоіндолініліден-3) -2-оксіацетіл]-валіну, застосування якого збільшує діурез у щурів на 198% відносно групи інатктного контролю, що в 1,2 раза перевищує активність гідрохлортіазиду. Встановлена залежність діуретичної активності нових похідних 2-оксоіндоліну від наявності в їх молекулі різних функціональних груп – найбільшою діуретичною активністю володіють сполуки, які містять у своїй структурі залишок одноосновної моноамінокислоти валіну.

Among the derivatives of 2-oxoindoline, a number of drugs with different types of activity have been studied and introduced into practical medicine. Most of the substances of this chemical group are in the preclinical research stage. At the moment, the nomenclature of derivatives of oxindole with a diuretic effect is rather limited. The aim of the study was to study the diuretic action among 12 new derivatives of 2-oxoindoline and to establish the relationship between the structure of the molecule and the pharmacological activity of the substance. The study was carried out on white nonlinear rats using the model n.a. E. B Berkhin. Diuretics furosemide and hydrochlorothiazide were used as reference drugs. As a result of the experiment, it was found that 5 compounds from the 12 showed diuretic activity. The analysis of the results showed that the most pronounced diuretic effect was showed by compound (code 6.3) – propyl ester of N-[(2-oxoindolinidene-3)-2-hydroxyacetyl]-valine, whose application increases diuresis in rats by 198% compared to the intact control group, which 1,2 times higher than the activity of hydrochlorothiazide. The dependence of the diuretic activity of the new 2-oxoindoline derivatives on the presence of various functional groups in their molecule was found. The compounds with the structure of the monobasic monoamine amino acid of valine in their structure possess the greatest diuretic activity.