Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: http://dspace.nuph.edu.ua/handle/123456789/14654
Название: Визначення якісного складу та кількісного вмісту амінокислот у часнику цибулинах і листі
Другие названия: Определение качественного состава и количественного содержания аминокислот в чеснока луковицах и листьях
Determination of Qualitative composition and quantitative content of amino acids in garlic bulbs and leaves
Авторы: Федосов, А. І.
Fedosov, A. I.
Федосов, А. И.
Кисличенко, В. С.
Kyslychenko, V. S.
Новосел, О. М.
Новосел, Е. Н.
Novosel, O. M.
Ключевые слова: часник посівний;амінокислотний склад;високоефективна рідинна хроматографія;чеснок посевной;аминокислотный состав;высокоэффективная жидкостная хроматография;garlic;amino acid composition;high-performance liquid chromatography
Дата публикации: 2017
Библиографическое описание: Федосов, А. І. Визначення якісного складу та кількісного вмісту амінокислот у часнику цибулинах і листі / А. І. Федосов, В. С. Кисличенко, О. М. Новосел // Медична та клінічна хімія. - 2017. - № 3, Т. 19. - С. 42-47.
Краткий осмотр (реферат): Вступ. Рослинні амінокислоти мають великий вплив на функціонування різноманітних систем і органів людського організму. Крім того, вони проявляють широкі фармакотерапевтичні властивості, сприяють більш швидкому засвоєнню та потенціюють дію біологічно активних речовин, які містяться в рослинах. Тому актуальним є пошук видів рослин, що накопичують у значній кількості амінокислоти і широко використовуються в їжу. До таких рослин належить часник посівний (Allium sativum L.) родини цибулеві (Alliaceae), який здавна застосовують для лікування різних захворювань. Мета дослідження – визначити якісний склад та кількісний вміст вільних і зв’язаних амінокислот у часнику цибулинах та листі. Методи дослідження. Амінокислотний склад визначали методом високоефективної рідинної хроматографії. Результати й обговорення. У результаті проведеного хроматографічного дослідження в часнику цибулинах визначено вміст 16 амінокислот. У вільному стані у великій кількості накопичуються аргінін (3,04 %) і пролін (1,56 %), у зв’язаному – глутамінова кислота (10,59 %), аспарагінова кислота (6,06 %) та аргінін (5,94 %). У часнику листі ідентифіковано та визначено вміст 15 вільних і 16 зв’язаних амінокислот. Серед вільних амінокислот у великій кількості накопичуються глутамінова кислота (2,11 %), лейцин (1,79 %), валін (1,77 %), ізолейцин (1,52 %), треонін і фенілаланін (1,44 %), у зв’язаному – глутамінова кислота (28,49 %), аспарагінова кислота (12,90 %) та лейцин (7,61 %). Метіонін у часнику листі міститься тільки у зв’язаному стані. Висновки. Методом високоефективної рідинної хроматографії визначено амінокислотний склад у часнику цибулинах і листі. У часнику цибулинах у вільному та зв’язаному стані виявлено і визначено вміст 16 амінокислот, а в часнику листі – 15 вільних та 16 зв’язаних амінокислот. Результати досліджень показали, що метіонін у часнику листі міститься тільки у зв’язаному стані.
Вступление. Растительные аминокислоты имеют большое влияние на функционирование различных систем и органов человеческого организма. Кроме этого, они проявляют широкие фармакотерапевтические свойства, способствуют более быстрому усвоению и потенцируют действие биологически активных веществ, содержащихся в растениях. Поэтому актуальным является поиск видов растений, которые накапливают в значительном количестве аминокислоты и широко используются в пищу. К таким растениям принадлежит чеснок посевной (Allium sativum L.) семейства луковые (Alliaceae), который издавна применяют для лечения разных заболеваний. Цель исследования – определить качественный состав и количественное содержание свободных и связанных аминокислот в чеснока луковицах и листьях. Методы исследования. Аминокислотный состав определяли методом высокоэффективной жидкостной хроматографии. Результаты и обсуждение. В результате проведенного хроматографического исследования в чеснока луковицах определено содержание 16 аминокислот. В свободном состоянии в большом количестве накапливаются аргинин (3,04 %) и пролин (1,56 %), в связанном – глутаминовая кислота (10,59 %), аспарагиновая кислота (6,06 %) и аргинин (5,94 %). В чеснока листьях идентифицировано и определено содержание 15 свободных и 16 связанных аминокислот. Среди свободных аминокислот в большом количестве накапливаются глутаминовая кислота (2,11 %), лейцин (1,79 %), валин (1,77 %), изолейцин (1,52 %), треонин и фенилаланин (1,44 %), в связанном – глутаминовая кислота (28,49 %), аспарагиновая кислота (12,90 %) и лейцин (7,61 %). Метионин в чеснока листьях содержится только в связанном состоянии. Выводы. Методом высокоэффективной жидкостной хроматографии определен аминокислотный состав в чеснока луковицах и листьях. В чеснока луковицах в свободном и связанном состоянии обнаружено и определено содержание 16 аминокислот, а в чеснока листьях – 15 свободных и 16 связанных аминокислот. Результаты исследований показали, что метионин в чеснока листьях содержится только в связанном состоянии.
Introduction. Plant amino acids have an important impact on functioning of various systems and organs of human body. In addition, they possess a wide range of pharmacotherapeutic properties, improve the digestion and potentiate the activity of biologically active compounds present in plants. Thus, the search of plant species that contain a large complex of plant amino acids and are used as food is of current interest. Garlic (Allium sativum L.) from Alliaceae family is one of such plants, and has been used since ancient times for the treatment of various disorders. The aim of the study – to determine the composition and quantitative content of free and bound amino acids of garlic bulbs and leaves. Research methods. The amino acid composition was determined using the high-performance liquid chromatography (HPLC) method. Results and Discussion. 16 amino acids were detected in garlic bulbs as a result of the experiment. Arginine (3.04 %) and proline (1.56 %) were found to be accumulated in free state, while glutamic acid (10.59 %), aspartic acid (6.06 %) and arginine (5.94 %) prevailed in bound state. 15 free and 16 bound amino acids were identifed and quantifed in garlic leaves. Glutamic acid (2.11 %), leucine (1.79 %), valine (1.77 %), isoleucine (1.52 %), treonine and phenylalanine (1.44 %) dominated in free state, and glutamic acid (28.49 %), aspartic acid (12.90 %) and leucine (7.61 %) prevailed in bound state. Methionine was found only in bound state in garlic leaves. Conclusions. The amino acid composition of garlic bulbs and leaves was studied using the HPLC method. 16 amino acids in both free and bound state were detected and their content was determined in garlic bulbs, while in garlic leaves – 15 free and 16 bound amino acids. The results of the experiment showed that methionine is present only in bound state in garlic leaves.
URI (Унифицированный идентификатор ресурса): http://dspace.nuph.edu.ua/handle/123456789/14654
Располагается в коллекциях:Наукові публікації кафедри ХПС

Файлы этого ресурса:
Файл Описание РазмерФормат 
Medkh_2017_19_3_9.pdf677,38 kBAdobe PDFПросмотреть/Открыть


Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.