Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: http://dspace.nuph.edu.ua/handle/123456789/16278
Название: Дослідження фармакологічної активності густого екстракту з листя ліщини на моделі експериментального тромбофлебіту периферичних судин у кролів
Другие названия: Исследование фармакологической активности густого экстракта из листьев лещины на модели экспериментального тромбофлебита периферических сосудов у кролей
The study of the pharmacological activity of thick extract from the leaves of Corylus avellana on the model of peripheral vascular thrombophlebitis in rabbit ear
Авторы: Малоштан, Л. М.
Малоштан, Л. Н.
Maloshtan, L. N.
Каленіченко, А. С.
Калениченко, А. С.
Kalenichenko, A. S.
Ключевые слова: екстракти рослин;ліщина;тромбофлебіт;фібринолітичні засоби;экстракты растений;лещина;тромбофлебит;фибринолитические средства;plant extractis;Corylus;thrombophlebitis;fibrinolytic agents
Дата публикации: 2017
Библиографическое описание: Малоштан, Л. М. Дослідження фармакологічної активності густого екстракту з листя ліщини на моделі експериментального тромбофлебіту периферичних судин у кролів / Л. М. Малоштан, Г. С. Каленіченко // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. – 2017. – Т. 10, № 1 (23). – С. 66–70.
Краткий осмотр (реферат): Створення доступного вітчизняного препарату для лікування та профілактики тромботичних уражень вен, що здатний коригу - вати якомога більший спектр порушень із мінімальною побічною дією, – актуальний напрям фармакології. Мета роботи – вивчення фармакологічної активності екстракту з листя ліщини на експериментальній моделі тромбофлебіту периферичних судин у кролів. Матеріали та методи. Експериментальний тромбофлебіт відтворювали шляхом накладання лігатури на крайову вену вуха кроля та введення розчину Люголя в порожнину вени. Ця модель дає змогу отримати порушення кровотоку внаслідок стазу та запалення венозної стінки, що характерно для більшості тромботичних станів у людини. Для детальнішого оцінювання інтен - сивності патологічного процесу в судинній стінці вени та його корекції препаратами, що досліджували, порівняно з групою контрольної патології здійснили гістологічні дослідження згідно з уніфікованим методом світлової мікроскопії. Результати. Вивчено, що у тварин, які отримували екстракт із листя ліщини звичайної, вже у першу добу спостереження пло - ща пошкодженої ділянки вуха була на 23 % меншою порівняно з групою контрольної патології. На п’яту добу експерименту екстракт вірогідно зменшував площу запалення на 24 %, а на десяту – на 73 %. За виразністю протекторної дії густий екстракт з листя ліщини звичайної статистично вірогідно переважав препарат порівняння ескувіт протягом експерименту. Дослідження гістологічних зрізів показали, що густий екстракт із листя ліщини сприяв тромболізису, перешкоджав руйнуванню судинної стінки, зменшував дегенеративні зміни та запальну реакцію в оточуючих тканинах і проявив більш показовий вплив, ніж препарат порівняння ескувіт. Висновки. Дані, що одержали, свідчать про протизапальну, тромболітичну та венопротекторну дію екстракту з листя ліщини звичайної, що за виразністю ефекту має переваги перед препаратом порівняння таблетками ескувіт. Отже, результати дослід - ження дають можливість рекомендувати екстракт із листя ліщини як виражений венопротекторний засіб.
Создание доступного отечественного препарата для лечения и профилактики тромботических поражений вен, способного корректировать как можно больший спектр нарушений с минимальным побочным действием, является актуальным направ - лением фармакологии. Цель работы – изучение фармакологической активности экстракта из листьев лещины на экспериментальной модели тром - бофлебита периферических сосудов у кролей. Материалы и методы. Экспериментальный тромбофлебит воспроизводили путём накладывания лигатуры на краевую вену уха кроля и введения раствора Люголя в полость вены. Данная модель позволяет получить нарушения кровотока вследствие стаза и воспаления венозной стенки, что характерно для большинства тромботических состояний у человека. Для более детальной оценки интенсивности патологического процесса в стенке вены и его коррекции исследуемыми препаратами по сравнению с группой контрольной патологии проводили гистологические исследования согласно унифицированному методу световой микроскопии. Результаты. Выяснено, что у животных, получавших экстракт из листьев лещины обыкновенной, уже в первые сутки экспе - римента площадь повреждённого участка уха была на 23 % меньше по сравнению с группой контрольной патологии. На пятые сутки эксперимента экстракт достоверно уменьшал площадь воспаления на 24 %, а на десятый день – на 73 %. По выражен - ности протекторного действия густой экстракт из листьев лещины обыкновенной статистически достоверно преобладал над препаратом сравнения эскувит на протяжении всего эксперимента. Исследование гистологических срезов показало, что густой экстракт из листьев лещины способствовал тромболизису, препятствовал разрушению сосудистой стенки, уменьшал дегене - ративные изменения и воспалительную реакцию в окружающих тканях и проявил более выраженное влияние по сравнению с препаратом сравнения эскувит. Выводы. Полученные данные свидетельствуют о противовоспалительном, тромболитическом и венопротекторном действии экстракта из листьев лещины обыкновенной, что по выраженности эффекта имеет преимущества перед препаратом сравнения таблетками эскувит. Таким образом, результаты исследования позволяют рекомендовать экстракт из листьев лещины в качестве выраженного венопротекторного средства.
Creation of accessible domestic drug for the treatment and prevention of thrombotic venous damage, which would be able to adjust maximum range of disorders with minimal side effects, is actual direction of the pharmacology. The aim of this work is to study the pharmacological activity of the extract from the leaves of Corylus avellana on the experimental model of thrombophlebitis in rabbit’s ears. Materials and methods. Experimental thrombophlebitis was reproduced by overlaying the ligature on the rabbit ear border vein and introduction of Lugol solution in the vein cavity. This model allows to impaired blood flow as a result of stasis and inflammation of the vein wall, which is typical for the majority of thrombotic conditions in humans. Histological studies were carried out in accordance with standardized methods of light microscopy for the more detailed assessment of the pathological process intensity in the wall of the vein and its correction study by medication compared with the control group. Results. It has been established that animals treated with the Corylus avellana leaves extract have damaged area of the ear by 23 % less in comparison with the control group on the first day of the experiment. On the 5th day of the experiment, the extract significantly reduced the inflammation area by 24 %, and on the 10th day – by 73 %. According to expression of the protective effect, the extract statistically significantly prevailed over comparison drug eskuvit throughout all experiment. The study of histological samples showed that the extract contributed to thrombolysis, prevented the destruction of the vascular wall, degenerative changes and reduced inflammation in the surrounding tissues and showed more demonstrative impact compared to the reference drug. Conclusions. The obtained results are an evidence of the anti-inflammatory, vein-protective and thrombolytic action that have the superiority over eskuvit tablets. Thus, the results of this study allow to recommend the extract of Corylus avellana leaves as expressed vein-protective remedy.
URI (Унифицированный идентификатор ресурса): http://dspace.nuph.edu.ua/handle/123456789/16278
Располагается в коллекциях:Наукові публікації кафедри нормальної та паталогічної фiзiологiї

Файлы этого ресурса:
Файл Описание РазмерФормат 
93443-200162-1-PB.pdf903,09 kBAdobe PDFПросмотреть/Открыть


Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.