Актуальність впровадження проблемно-орієнтованого підходу в систему фахової вищої освіти

Abstract

Відсутність даних щодо впровадження проблемно-орієнтованого підходу в систему вищої фармацевтичної освіти актуалізує необхідність проведення відповідних досліджень з метою підтвердження ефективності та обґрунтування доцільності впровадження підходу у підготов- ку фармацевтичних кадрів. Метою дослідження є обґрунтування актуальності впровадження проблемно-орієнтова- ного підходу як інструмента формування у студентів фармацевтичних навчальних закладів компетентностей, необхідних у практичній діяльності. Результати. Проведені дослідження показали, що існує зв’язок між способами організа- ції навчального процесу і характером підходів, що їх обирають студенти для набуття знань, роботи з навчальною інформацією та виконання практичних завдань. Самостійна робота сту- дентів над розв’язанням практичних проблем сприяє розвитку навичок критичного мислен- ня, аналізу наявних знань, пошуку нової інформації та рішень професійних проблем. Процес здійснюється в контексті взаємодії студентів, що формує навички комунікації та впливає на характер мотивів навчання. Висновки. Отримані результати підтверджують, що проблемно-орієнтований підхід спря- мований на активне включення студентів у процес самостійного навчання і мотивує студен- тів, забезпечує умови для формування нових знань та засвоєння способів діяльності, необ- хідних у практичній діяльності. Використання реальних проблем є способом перетворення теоретичних знань на практичні дії, що підсилює практикоорієнтованість освіти.

Graduates of educational institutions must acquire skills of critical thinking, problem solving, communication, social responsibility and interaction, self-directed education. The development of these skills should be supported through the introduction of a person-centered approach in the educational process: the student must learn not the ready knowledge transmitted by the teacher, but to be also an active subject of learning. A lack of data on Problem-based learning introduction in the system of higher pharmaceutical education justifies an relevance of performing the appropriate studies aimed at effectiveness confirmation and feasibility justification of introducing this approach in pharmaceutical staff training. Aim. To substantiate a topicality of introducing Problem-based learning as a way of competencies development necessary for students’ pharmaceutical practice. Results. The studies have shown that there is a link between the organization of the learning process and the nature of the approaches that students choose to acquire knowledge, to work with learning information and those students choose for tasks completion. Students’ individual work on solving practical problems contributes to the development of critical thinking skills, to the analysis of available knowledge and to the search for new information, making decision to solve the problem. The process is carried out in the context of the students’ interaction, which forms the skills of communication and influences the nature of the learning motives. Conclusions. The results obtained confirm that Problem-based learning is aimed at the active inclusion of students in the process of independent learning, motivates students, provides conditions for the new knowledge development and acquiring the working methods necessary for pharmaceutical practice. The use of real problems is a way to transform theoretical knowledge into practical actions, which enhances the practical orientation of education.

Отсутствие данных относительно внедрения проблемно-ориентированного подхода в си- стему высшего фармацевтического образования актуализирует необходимость проведения соответствующих исследований с целью подтверждения эффективности и обоснования целе- сообразности внедрения подхода в подготовке фармацевтических кадров. Цель исследования состоит в обосновании актуальности внедрения проблемно-ориенти- рованного похода как инструмента формирования у студентов фармацевтических учебных заведений компетентностей, необходимых в практической деятельности. Результаты. Проведенные исследования показали, что существует связь между способами организации учебного процесса и характером подходов, которые выбирают студенты для полу- чения знаний, работы с информацией и выполнения практических заданий. Самостоятельная работа студентов над решением практических проблем способствует развитию навыков кри- тического мышления, анализа существующих знаний и поиску новой информации, принятия решений по проблеме. Процесс осуществляется в контексте взаимодействия студентов, что формирует навыки коммуникации и влияет на характер мотивов обучения. Выводы. Полученные результаты подтверждают, что проблемно-ориентированный под- ход ориентирован на активное включение студентов в процесс самостоятельного обучения, мотивирует студентов, создает условия для формирования новых знаний и освоения спосо- бов деятельности, необходимых в практической деятельности. Использование реальных про- блем есть способом превращения теоретических знаний в практические действия, что усили- вает практикоориентированность образования.