Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: http://dspace.nuph.edu.ua/handle/123456789/16508
Название: Молекулярний дизайн біологічно активних похідних N-фенілантранілової кислоти за моделлю de nova
Другие названия: The molecular design of biologically active derivatives of N-phenylanthranilic acid
Молекулярный дизайн биологически активных производных N-фенилантраниловой кислоты по модели de nova
Авторы: Свєчнікова, О. М.
Колісник, С. В.
Винник, О. Ф.
Костіна, Т. А.
Жукова, Т. В.
Svechnikova, O. M.
Kolisnyk, S. V.
Vinnyk, O. F.
Kostina, T. A.
Zhukova, T. V.
Свечникова, Е. Н.
Колесник, С. В.
Винник, А. Ф.
Kостина, Т. А.
Жукова, Т. В.
Ключевые слова: заміщені N-фенілантранілової кислоти;протизапальна активність;молекулярний дизайн;substituted N-phenylanthranilic acids;anti-inflammatory activity;замещенные N-фенилантраниловой кислоты;противовоспалительная активность;молекулярный дизайн
Дата публикации: 2018
Библиографическое описание: Молекулярний дизайн біологічно активних похідних N-фенілантранілової кислоти за моделлю de nova / О. М. Свєчнікова, С. В. Колісник, О. Ф. Винник, Т. А. Костіна, Т. В. Жукова // Журнал органічної та фармацевтичної хімії. - 2018. - Т. 16, вип. 1. - С. 49-53. doi : 10.24959/ophcj.18.937
Краткий осмотр (реферат): Більшість QSAR-методів базується на встановленні залежності різних видів біологічної активності сполук від їх фізико-хімічних параметрів, визначення яких експериментально досить утруднене, а розра - ховані вони теоретично і найчастіше мають систематичні відхилення. Мета роботи – емпіричним методом за моделлю « de nova » визначити інкременти замісників в ізо - структурних рядах гідразидів та тіосемікарбазидів заміщених N-фенілантранілових кислот до їх проти - запальної активності. Результати та їх обговорення. Дослідження здійснювалось для 18 тіосемікарбазидів (1 серія) та 15 гідразидів (2 серія) заміщених N-фенілантранілової кислоти. Розраховані інкременти показують, що введення замісників до антранілової частини молекули тіосемікарбазидів підсилює протизапальну актив - ність. Інкременти замісників у неантраніловому фрагменті молекули мають різні знаки та величини, що залежать від природи та положення радикалу. Введення до антранілового фрагменту молекули гідразиду N-фенілантранілової кислоти у пара-положення замісників (Cl-, NO 2 -) підвищує протизапальну активність, а введення різних замісників у неантраніловий фрагмент молекули викликає як збільшення, так і змен - шення lg П. Експериментальна частина. Вивчення протизапальної активності проводили на моделі «формалі - нового набряку» у щурів онкометричним методом. Речовини вводили перорально у вигляді тонкодиспер - гованої суспензії, стабілізованої емульгатором твіном-80 у дозах 50 мг/кг маси тіла тварин. Препарат по - рівняння індометацин вводився у дозі 50 мг/кг. Висновки. Емпіричним методом визначені інкременти замісників в ізоструктурних рядах тіосемікар - базидів та гідразидів заміщених N-фенілантранілових кислот. Проаналізовано залежність інкрементів від природи та положення замісників у молекулах
Most QSAR methods are based on determination of dependence of different types of biological activity of compounds on their physicochemical parameters, which determination is experimentally quite difficult, while those compounds that are calculated theoretically often have systematic deviations. Aim. To determine the increments of substituents in isostructural series of hydrazides and thiosemicar - bazides of substituted N-phenylanthranilic acids for their anti-inflammatory activity by the empirical method on the de nova model. Results and discussion. The study was conducted for 18 thiosemicarbazide (batch 1) and 15 hydrazides (batch 2) of substituted N-phenylanthranilic acid. The increments calculated show that introduction of substituents in the anthranilic moiety of the thiosemicar - bazide molecule increases the anti-inflammatory activity. The increments of substituents in the non-anthranilic fragment of the molecule have different signs and values, depending on the nature and position of the radi - cal. Introduction of substituents (Cl-, NO 2 -) into the para -position of the anthranilic fragment of the molecule of N-phenylantranilic acid hydrazide increases the anti-inflammatory activity, while introduction of various substitu - ents into the non-anthranilic fragment of the molecule causes both an increase and a decrease in lg P . Experimental part. The study of the anti-inflammatory activity was performed on the “formalin edema” model in rats using the oncometric method. The substances were administered orally in the form of a fine sus - pension stabilized by the emulsifier Tween-80 in the doses of 50 mg/kg of the animal body weight. The reference drug indomethacin was administered in the dose of 50 mg/kg. Conclusions. The increments of substituents in isostructural series of hydrazides and thiosemicarbazides of substituted N-phenylanthranilic acids have been determined by the empirical method. The dependence of the increments on the nature and position of substituents in molecules has been analyzed
Большинство QSAR-методов базируется на установлении зависимости различных видов биологической активности соединений от их физико-химических параметров, определение которых экспериментально довольно затруднительно, а рассчитанные теоретически зачастую имеют систематические отклонения. Цель работы – эмпирическим методом на модели « de nova » определить инкременты заместителей в изоструктурных рядах гидразидов и тиосемикарбазидов замещенных N-фенилантраниловых кислот к их противовоспалительной активности. Результаты и их обсуждение. Исследование проведено для 18 тиосемикарбазидов (1 серия) и 15 гидразидов (2 серия) замещенных N-фенилантраниловой кислоты. Рассчитанные инкременты показыва - ют, что введение заместителей в антраниловую часть молекулы тиосемикарбазидов усиливает противо - воспалительную активность. Инкременты заместителей в неантраниловом фрагменте молекулы имеют различные знаки и величины, зависящие от природы и положения радикала. Введение заместителей (Cl-, NO 2 -) в пара-положение антранилового фрагмента молекулы гидразида N-фенилантраниловой кислоты повышает противовоспалительную активность, а введение различных заместителей в неантраниловый фрагмент молекулы вызывает как увеличение, так и уменьшение lg П. Экспериментальная часть. Исследование противовоспалительной активности проводилось на мо - дели «формалинового отека» у крыс онкометрическим методом. Вещества вводили перорально в виде тонкодисперсной суспензии, стабилизированной эмульгатором твином-80 в дозах 50 мг/кг массы тела животных. Препарат сравнения индометацин вводился в дозе 50 мг/кг. Выводы. Эмпирическим методом определены инкременты заместителей в изоструктурных рядах тиосемикарбазидов и гидразидов замещенных N-фенилантраниловых кислот. Проанализирована зависи - мость инкрементов от природы и положения заместителей в молекулах
URI (Унифицированный идентификатор ресурса): http://dspace.nuph.edu.ua/handle/123456789/16508
Располагается в коллекциях:Журнал органічної та фармацевтичної хімії. Архів статей 2003-2019

Файлы этого ресурса:
Файл Описание РазмерФормат 
126266-269655-1-PB.pdf453,37 kBAdobe PDFПросмотреть/Открыть


Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.