Дослідження антиагрегантних властивостей глюкваміну при експериментальній нирковій недостатності

Abstract

Актуальність. Хронічна хвороба нирок (ХХН) є одним з найпоширеніших захворювань сечовидільної сис- теми, що призводить не тільки до неминучої ниркової недостатності, а й до погіршення гемодинаміки у нирках та посилення тромбоцитарної активності. Тому при пошуку нових засобів лікування ХХН доцільним є досліджен- ня їх антиагрегантних властивостей. Мета роботи. Експериментальне вивчення впливу препарату Глюквамін на агрегацію тромбоцитів за умов розвитку ниркової недостатності для обґрунтування застосування в терапії ХХН. Матеріали та методи. В якості моделі ниркової недостатності використовували активний нефрит Хейма- на. У щурів проводили вивчення стимульованої агрегації тромбоцитів за допомогою турбідиметричного мето- ду з використанням агрегометра. Результати та їх обговорення. Під впливом Глюкваміну станом на 120 добу дослідження спостерігалось вірогідне відносно нелікованих тварин зменшення АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів, що свідчить про зниження у крові вмісту активованих форм тромбоцитів. Також у щурів відбувалось зменшення колаген-сти- мульованої агрегації, що свідчить про зниження чутливості тромбоцитів до компонентів судинної стінки та базальних мембран. При цьому за ступенем впливу Глюквамін перевершував активність препаратів порівняння кверцетину та леспефрилу. Висновки. За умов розвитку ниркової недостатності на тлі гломерулонефриту у щурів Глюквамін чинить виражену антиагрегантну дію, нормалізує гемодинаміку і реологічні властивості крові та є перспективним за- собом лікування ХХН.

Topicality. Chronic kidney disease (CKD) is one of the most common urinary system diseases, which leads not only to inevitable renal failure, but also to kidneys hemodynamics worsening and platelet activity increase. Therefore, when searching for a new agents for CKD treatment, it is advisable to study their anti-aggregant properties. Aim. Experimental study of Gluquamin drug effect on the platelet aggregation in con-ditions of renal failure development to justify its use in CKD therapy. Materials and Methods. Heiman’s active nephritis was used as a model of renal failure. The stimulated platelet aggregation was determined in rats using turbidimetric method with an aggregometer. Results and Discussion. Under the influence of Gluquamin on the 120th day of study there was a significant decrease of the ADP-induced platelet aggregation relatively to untreat-ed animals, which indicates a decrease of the blood level of activated platelet forms. Also in rats there was a decrease of the collagen-stimulated aggregation, which indicates a decrease of the sensitivity of platelets to the components of the vascular wall and basal membranes. At the same time according to Gluquamin influence degree was superior to the activity of compara-tive drugs quercetin and lespephril. Conclusions. Under the conditions of renal failure development on the background of glomerulonephritis in rats Gluquamin has a pronounced anti-aggregant effect, normalizes he-modynamics, rheological properties of blood and is a promising drug in CKD therapy.

Актуальность. Хроническая болезнь почек (ХБП) является одним из самых распространенных заболева- ний мочевыделительной системы, которое приводит не только к неизбежной почечной недостаточности, но и к ухудшению гемодинамики в почках и усилению тромбоцитарной активности. Поэтому при поиске новых средств лечения ХБП целесообразным является изучение их антиагрегантных свойств. Цель работы. Экспериментальное изучение влияния препарата Глюквамин на агрегацию тромбоцитов в условиях развития почечной недостаточности для обоснования применения в терапии ХБП. Материалы и методы. В качестве модели почечной недостаточности использовали активный нефрит Хеймана. У крыс проводили изучение стимулированной агрегации тромбоцитов с помощью турбидиметрическо- го метода с использованием агрегометра. Результаты и их обсуждение. Под влиянием Глюквамина по состоянию на 120 сутки исследования наблю- далось достоверное относительно нелеченных животных уменьшение АДФ-индуцированной агрегации тром- боцитов, что свидетельствует о снижении в крови содержания активированных форм тромбоцитов. Также у крыс происходило уменьшение коллаген-стимулированной агрегации, что говорит о снижении чувствитель- ности тромбоцитов к компонентам сосудистой стенки и базальных мембран. При этом по степени влияния Глюквамин превосходил активность препаратов сравнения кверцетина и леспефрила. Выводы. В условиях развития почечной недостаточности на фоне гломерулонефрита у крыс Глюквамин оказывает выраженное антиагрегантное действие, нормализует гемодинамику, реологические свойства крови и является перспективным средством лечения ХБП.