Безсполучникові складні речення з компонентом обгрунтування

Abstract

Здійснено системний аналіз безсполучникових складних речень з компонентом обгрунтування, описано особливості їх структурної та семантичної організації. Доведено, що безсполучникові складні речення обгрунтування як одиниці синтаксису мають реченнєвий характер у системі складних структур і виявляються як синтаксично самостійний, функціонально самодостатній вид речень, для якого визначальним є порядок розміщення частин за схемою "факт - його обгрунтування", що формує його структурно-семантичну специфіку. Як мовні одиниці, безсполучникові складні речення обгрунтування представлено не тільки як констукції елементарної будови, а й у складі багатокомпонентних речень. Класифіковано аналізований вид речень за ознаками семантико-граматичного оформлення препозиційного компонента та смислового наповнення всієї єдності. Проаналізовано особливості реалізації безсполучникових складних речень обгрунтування в усно-розмовному та в більшості книжних стилів. Проведено зіставлення безсполучникових складних речень і текстових утворень із відношенням обгрунтування та виявлено їх структурну та семантичну співвіднесеність.