Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: http://dspace.nuph.edu.ua/handle/123456789/18861
Название: Порівняльний аналіз деяких видів ефіроолійної рослинної сировини для виробництва лікарських препаратів седативної дії
Другие названия: Сравнительный анализ некоторых видов эфиромасличной растительного сырья для производства лекарственных препаратов седативного действия
Авторы: Шпичак, А. О.
Шпичак, О. С.
Шпичак, А. О.
Шпичак, О. С.
Shpychak, А. О.
Shpychak, O. S.
Ключевые слова: рослинні лікарські засоби;олія;меліса лікарська;хміль звичайний;лаванда вузьколиста;растительные лекарственные средства;масло;мелисса лекарственная;хмель обыкновенный;лаванда узколистная;herbal medicines;oil;мelissa мedic;hops are ordinary;lavender is narrow-haired
Дата публикации: 2018
Библиографическое описание: Порівняльний аналіз деяких видів ефіроолійної рослинної сировини для виробництва лікарських препаратів седативної дії / А. О. Шпичак, О. С. Шпичак // Сучасна медицина: актуальні проблеми, шляхи вирішення та перспективи розвитку : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., м. Одеса, 10-11 серп. 2018 р. – Одеса : ГО «Південна фундація медицини», 2018. – С. 19-26.
Краткий осмотр (реферат): На сьогоднішній день багатокомпонентні рослинні лікарські засоби (РЛЗ) широко застосовуються у медичній практиці для профілактики і лікування ряду захворювань, що супроводжуються зростанням інтенсивних стресових і психотравмуючих ситуацій. Представлені на фармацевтичному ринку України фітопрепарати седативної дії задовольняють потребиф менш ніж на 40 %, тоді як лікарські препарати цієї групи користуються особливим попитом завдяки відсутності небажаних побічних ефектів, порівняно із синтетичними аналогами
На сегодняшний день многокомпонентные растительные лекарственные средства (РЛС) широко применяются в медицинской практике для профилактики и лечения ряда заболеваний, сопровождающихся ростом интенсивных стрессовых и психотравмирующих ситуаций. Представленные на фармацевтическом рынке Украины фитопрепараты седативного действия удовлетворяют потребиф менее чем на 40%, тогда как лекарственные препараты этой группы пользуются особым спросом благодаря отсутствию нежелательных побочных эффектов по сравнению с синтетическими аналогами
Описание: На сьогоднішній день багатокомпонентні рослинні лікарські засоби (РЛЗ) широко застосовуються у медичній практиці для профілактики і лікування ряду захворювань, що супроводжуються зростанням інтенсивних стресових і психотравмуючих ситуацій [1, 2]. Представлені на фармацевтичному ринку України фітопрепарати седативної дії задовольняють потреби менш ніж на 40 %, тоді як лікарські препарати цієї групи користуються особливим попитом завдяки відсутності небажаних побічних ефектів, порівняно із синтетичними аналогами [3]. З числа лікарської рослинної сировини (ЛРС), що використовується у складі фітопрепаратів загальнозміцнювальної та седативної дії, широкого застосування набули деякі види рослин, що містять у своєму складі ефірні олії. До таких видів відносяться: меліса лікарська, хміль звичайний, лаванда вузьколиста та ін. [3-11]. Меліса лікарська – одна з найпопулярніших лікарських рослин седативної та легкої снодійної дії [3-6, 9]. В літературних джерелах є також дані про антимікробні, антисептичні та протигерпетичні властивості меліси [4-6, 9, 11-13]. Біологічна активність трави меліси обумовлена комплексом ефірних олій і фенольних сполук, що відображено у фармакопейних вимогах до якості її сировини. Хімічний склад в основному представлений терпеноїдами: цитраль (до 60 %), цитронелаль, мірцен, гераніол, гераніаль, ліналоол, цитронелол, цинеол та ін. [5-6, 11-12]. Трава меліси також містить фенілкарбонові кислоти та їх депсиди: кислоту кавову, її димер – кислоту розмаринову (λмакс = 326 нм, А1%1см = 500) і тримери – мелітринові кислоти А і В, а також депсид кавової та хінної кислот – кислоту хлорогенову (λмакс = 327 нм, А1%1см = 531) [5, 11, 13-15]. Згідно з вимогами ЄФ сировина (трава, листя) має містити не менше 1 % розмаринової кислоти [16]. Методом ВЕРХ експериментально встановлено, що вміст кислоти розмаринової у листках меліси становить від 0,54 до 4,7 % [5, 16]. Крім того, в рослині ідентифіковані гідролізовані дубильні речовини [17], гіркоти, слизи, фенольні сполуки, серед яких є похідні коричної кислоти, флавоноїди (глікозиди лютеоліну й апігеніну, цинарозид, ізокверцитрин), хлорофіли і тритерпенові (урсолова, олеанолова) кислоти [5-6, 12]. Однією з рослин, яка не тільки культивується для потреб харчової промисловості, але й широко використовується як заспокійливий засіб і входить до складу седативних фітопрепаратів, також є хміль звичайний [8]. За даними літературних джерел, у пазухах приквіткових і покривних лусок шишок хмелю у період технічної стиглості із зовнішнього боку з’являються лупулінові залозки, в котрих утворюється жовтий смолистий порошок – лупулін. До його складу входить ефірна олія, основними компонентами якої є мірцен, гумулен, фарнезен, алкалоїд гумулін, хлорогенова, неохлорогенова, валеріанова кислоти, флавонові глікозиди, кумарини, вітаміни групи В (В1, В3, В6), кислота нікотинова, різні гіркі речовини та інші органічні сполуки [18]. Основними БАР, що обумовлюють фармакологічну активність шишок хмелю, є гіркоти (від 5 до 26 %), поліфенольні сполуки (2-5 %), а також ефірні олії (0,2-1,8 %) [7]. Фенольні сполуки шишок хмелю представлені флавоноїдами, антоціанідинами, катехінами та фенолкарбоновими кислотами, найбільша частина яких накопичується у листках суплідь (шишок) хмелю [19]. Флавоноїди хмелю належать до різних хімічних груп: флавонів, ізофлавонів, флавонолів, флаванолів, флаванонів, халконів, антоціанідинів. Загальний вміст флавонолів (кверцитин, рутин – λмакс = 250–270 нм, λмакс = 350–390 нм) у перерахунку на рутин у шишках хмелю різного походження коливається в межах від 0,14 до 0,85 % (залежно від маси абсолютно сухої речовини). Однак деякі автори стверджують, що основним флавоноїдом хмелю є ксантогумол, вміст якого складає 0,3-1 % від сухої маси [7]. Крім того, в шишках хмелю ідентифіковані оксикоричні (неохлорогенова, хінна, кавова, ферулова – λмакс = 230–240 нм, λмакс = 290–320 нм) та фенолкарбонові (галова, бузкова, ванілінова, протокатехова – λмакс = 230–240 нм, λмакс = 290–320 нм) кислоти, основним компонентом яких є кислота хлорогенова. Крім фенолкарбонових кислот, у шишках хмелю містяться й інші органічні кислоти (валеріанова, ізовалеріанова) [7]. Якість рослинної сировини хмелю регламентується згідно з монографією «Хмелю шишки» (Lupuli flos), яка наведена в ДФУ [20]. До перспективних ефіроолійних рослин седативної та антимікробної дії слід також віднести лаванду вузьколисту, суцвіття якої до недавнього часу в основному застосовувалось у народній медицині. На сьогодні ефірна олія та суцвіття лаванди широко використовуються в парфумерно-косметичній, фармацевтичній і харчовій галузях [10, 21, 22]. Квітки та суцвіття лаванди включені як офіцинальна сировина до фармакопей 16 країн світу, а на їх основі за кордоном у Німеччині, Швейцарії, Франції виробляють понад 20 лікарських препаратів седативної, спазмолітичної та антимікробної дії [10, 21, 22]. За літературними даними, всі частини лаванди вузьколистої містять у своєму складі ефірну олію, найбільша кількість якої накопичується в її суцвіттях (3,5-4,5 %) [23]. До складу ефірної олії лаванди входить понад 300 різних органічних сполук, головними з яких є: (-)-ліналілацетат (до 48 %), який надає сировині приємного запаху конвалії; (-)-ліналоол (25-38 %), терпінен-4-ол, лавандулілацетат, мірцен, α-пінен, терпінен, лімонен, камфора, цинеол, борнеол, каріофілен, терпінілацетат, терпінеол та інші компоненти (валеріановий альдегід, кумарин, валеріанова, оцтова, масляна та капронова кислоти) [24, 25]. У наземній частині рослини також містяться дубильні речовини (до 12 %), смоли, гіркоти, герніарин. У квітках знайдена урсолова кислота; кумарини: бензо-α-пірон і метиловий ефір умбеліферону – герніарин; флавоноїди: лютеолін, акацетин, вітексин; фенілкарбонові, жирні й органічні кислоти; дубильні речовини і каротиноїди. [10, 22, 24, 25]. Таким чином, дані літературних джерел [2-12] свідчать про те, що поєднання таких відомих фітокомпонентів, як трава меліси лікарської, шишки хмелю звичайного та суцвіття лаванди вузьколистої не лише може забезпечити традиційну седативну дію, але й викликати потенційний ефект, що дозволить зменшити дозу та забезпечити відповідну фармакологічну дію на фізіологічному рівні. У зв’язку з цим, відповідно до плану науково-дослідних робіт Національного фармацевтичного університету, м. Харків «Створення стандартизованих біологічно активних субстанцій та лікарських препаратів на основі продуктів бджільництва» (номер державної реєстрації НДР 0114U000963; науковий керівник напрямку – академік Української АН, д. фарм. н., професор Тихонов О. І.), на підставі цілеспрямованого регулювання фізико-хімічних, фармако-технологічних та біофармацевтичних факторів у співавторстві нами було теоретично обгрунтовано склад та експериментально розроблено технологію лікарського апіфітопрепарату під умовною назвою «Апісед» у формі капсул [26-28] на основі нової оригінальної вітчизняної стандартизованої субстанції продуктів бджільництва – меду порошкоподібного (ТУ У 10.8-39834691-001:2015) [29] та вище наведеної лікарської рослинної сировини для комплексного лікування нервових розладів та психоемоційних стресових станів в екстремальних умовах, зокрема в спортивній медицині, з метою прискорення відновлення функцій організму спортсменів внаслідок перевтоми та перетренувань, а також як додаткове джерело вітамінів, органічних та мінеральних кислот, ефірних олій, алкалоїдів, флавоноїдів, фенольних сполук, антиоксидантів тощо.
URI (Унифицированный идентификатор ресурса): http://dspace.nuph.edu.ua/handle/123456789/18861
Располагается в коллекциях:Наукові публікації кафедри АТЛ

Файлы этого ресурса:
Файл Описание РазмерФормат 
Стаття_Пiвденна_фундацiя_медицини_НПМК_АПШВПР_-_10.08.2018.pdf607,48 kBAdobe PDFПросмотреть/Открыть


Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.