Актуальність впровадження механізмів державно-приватного партнерства при реалізації інноваційних проектів зі створення лікарських засобів, призначених для лікування соціально загрозливих захворювань

Abstract

Мета роботи. Аналіз стану і тенденцій розвитку державно-приватного партнерства (ДПП) за кордоном при рішенні глобальних проблем при створенні інноваційних лікарських засобів (ЛЗ) для лікування соціально загрозливих захворювань, узагальнення світового досвіду щодо доцільності використання певних інструментів ДПП і розробка системи індикаторів для оцінювання результативності ДПП у фармації. Матеріали та методи. У процесі дослідження були використані загальнонаукові методи пізнання, зокрема, системний підхід з використанням методів ретроспективного та системно-логічного аналізу, контент-аналіз. Результати й обговорення. Визначені умови ефективної реалізації проектів ДПП, найбільш застосовані в різних країнах державні інструменти підтримки ДПП. Проаналізовані переваги і ризики застосування механізмів ДПП при реалізації інноваційних проектів, спрямованих на розробку ЛЗ, призначених для лікування соціально загрозливих захворювань. Запропонована система індикаторів оцінки результативності ДПП в фармації за напрямами: співпраця, дослідна активність, практичні знання, людський капітал, фінанси. Висновки. Розвиток ДПП для активізації процесів створення інноваційних ЛЗ для лікування соціально загрозливих захворювань (гепатит, ВІЛ, онкопатології, антибіотикорезистентність, туберкульоз та ін.) сприяє об’єднанню унікальних інноваційних ресурсів та розподілу ризиків, пов’язаних із високим ступенем невизначеності результатів інноваційній діяльності; нарощуванню інноваційного потенціалу фармацевтичної галузі в процесі спільної діяльності організацій; дозволяє розширити фінансові ресурси, які необхідні для реформування системи охорони здоров’я, сприяє оптимізації бюджетних витрат, підвищує ефективність інвестицій в охорону здоров’я, що в кінцевому підсумку сприяє підвищенню якості медичних і фармацевтичних послуг.

Цель работы. Анализ состояния и тенденций развития государственно-частного партнерства (ГЧП) за рубежом при решении глобальных проблем при создании инновационных лекарственных средств (ЛС) для лечения социально опасных заболеваний, обобщение мирового опыта целесообразности использования определенных инструментов ГЧП и разработка системы индикаторов для оценки результативности ГЧП в фармации. Материалы и методы. В процессе исследования были использованы общенаучные методы познания, в частности, системный подход с использованием методов ретроспективного и системно-логического анализа, контент-анализ. Результаты и обсуждение. Определены условия эффективной реализации проектов ГЧП, наиболее используемые в различных странах государственные инструменты поддержки ГЧП. Проанализированы преимущества и риски применения механизмов ГЧП при реализации инновационных проектов, направленных на разработку ЛС, предназначенных для лечения социально опасных заболеваний. Предложена система индикаторов оценки результативности ГЧП в фармации по направлениям: сотрудничество, исследовательская активность, практические знания, человеческий капитал, финансы. Выводы. Развитие ГЧП для активизации процессов создания инновационных ЛС для лечения социально опасных заболеваний (гепатит, ВИЧ, онкопатологии, антибиотикорезистентность, туберкулез и др.) способствует объединению уникальных инновационных ресурсов и распределению рисков, связанных с высокой степенью неопределенности результатов инновационной деятельности; наращиванию инновационного потенциала фармацевтической отрасли в процессе совместной деятельности организаций; позволяет расширить финансовые ресурсы, необходимые для реформирования системы здравоохранения, оптимизирует бюджетные расходы, повышает эффективность инвестиций в здравоохранение, что в конечном итоге способствует повышению качества медицинских и фармацевтических услуг.

The aim of the work. Analysis of the state and development trends of public-private partnerships (PPP) abroad in solving global problems in creating innovative drugs for the treatment of socially significant diseases, generalizing world experience of the feasibility of using certain PPP tools and developing the system of indicators to assess the effectiveness of PPP in pharmacy . Materials and methods. In the process of research it has used general scientific methods of cognition, in particular, a systematic approach using methods of retrospective and system-logical analysis, content analysis. Results and discussion. The conditions for the effective implementation of PPP projects, the most commonly used state-owned tools for PPP support in various countries, have determined. The benefits and risks of using PPP mechanisms in the implementation of innovative projects is associated with pharmaceutical developments for the treatment of socially significant diseases have analyzed. The system of indicators for evaluating the effectiveness of PPP in pharmacy in the following areas: cooperation, research activity, know-how, human capital, finance, has proposed. Conclusions. The development of PPP to enhance the creation of innovative drugs for the treatment of socially significant diseases (hepatitis, HIV, oncopathology, antibiotic resistance, tuberculosis, etc.) contributes to the unification of unique innovative resources and the distribution of risks associated with a high degree of uncertainty of innovative activity results; increasing the innovative potential of the pharmaceutical industry in the process of joint activity organizations; allows to expand financial resources needed to reform the health care system, optimizes budget expenditures, increases the efficiency of investments in health care, which ultimately contributes to improving the quality of medical and pharmaceutical services.