Час у художньому дискурсі

Abstract

Хоча час реальний, з одного боку, і час дискурсивний, з другого, різняться, для них необхідна наявність точки відліку, від якої слід з’ясувати, що було «раніше», що «пізніше» і що «одночасно». Цю точку називають точкою співвіднесення, точкою референції. Нею може бути ЗАРАЗ, тобто момент мови, або точка співвіднесення в плані оповіді: ТОДІ (точка ретроспекції), або ПОТІМ (точка антиципації). Ряд дослідників виділяє два комунікативні плани в дискурсі, два різні способи інтерпретації реального часу в мовній картині миру (план історії і план мови ) З. Тураєва також виділяє план безпосереднього спілкування і план сюжету (у художньому тексті); усний і писемний модуси дискурсу [5:43-45]. План безпосереднього спілкування − система природної мови (усного дискурсу), план сюжету належить вторинній знаковій системі (мистецтво слова, література). Перший орієнтований на момент мови (Я–ТУТ–ЗАРАЗ), другий – на «векторний нуль», точку відліку. Таким чином, художній час – це система хронологічних відношень, яка художньо використана у творі.