Клініко-лабораторна оцінка дії на організм щурів біополімеру на основі полілактиду після імплантації у стегнову кістку

Abstract

У статті розглянуто питання клініко-лабораторної оцінки дії на організм щурів біополімеру на основі полілактиду після імплантації у стегнову кістку. Як відомо, біополімери на основі полілактиду вважаються одними із найкращих завдяки їх гарної біосумісності та резорбційних характеристик. Полімолочна кислота за хімічною структурою є аліфатичним поліефіром, який найчастіше використовується у біомедичній інженерії. Ця органічна сполука має низьку алергенність, низьку токсичність, високу біосумісність та передбачувану кінетику деградації, а також не має впливу на геном. Таким чином, можна вважати актуальним напрям досліджень токсичної дії на організм експериментальних тварин біополімеру на основі полілактиду після імплантації. При проведенні експерименту щурам проводили імплантацію штифтів з L-полімолочної кислоти у стегнову кістку. Експеримент було проведено на 38 щурах-самцях, вік тварин – 4,5 місяці. На кожному терміні спостереження у щурів (n=7) відбирали кров для дослідження – на 15, 30, 90, 180 та 270 добу після імплантації. Контрольну групу тварин складали інтактні щури (n=3). Тваринам проводили загальний клінічний (еритроцити, гемоглобін, лейкоцити і лейкограму, ШОЕ) та біохімічний аналізи крові. В сироватці крові щурів досліджували активність АлАТ, АсАТ і ГГТП, глюкозу, загальний білок, сечовину, креатинін та загальний білірубін. В результаті дослідження гематологічних показників було встановлено відсутність змін еритроцитопоезу. Упродовж всього терміну спостереження лейкограма також не змінилась, що вказує на відсутність вже на 15 добу після імплантації системної запальної реакції організму на введення імплантатів. За результатами біохімічних досліджень сироватки крові було встановлено відсутність токсичної реакції з боку печінки та нирок на введення імплантатів: активність печінкових ферментів АлАТ і АсАТ, а також загального білірубіну на всіх термінах спостереження не відрізнялась від контрольної групи тварин. Нормальний вміст загального білка свідчить про відсутність загальної інтоксикації організму та деструкції тканин, а рівень глікемії вказував на відсутність стресової реакції організму щурів. Знижений вміст креатиніну в сироватці крові тварин на 15 добу спостереження свідчить про зниження локомоторної активності після оперативного втручання. Таким чином, динаміка гематологічних показників у щурів вказує на відсутність системної запальної реакції організму на введення імплантатів на основі полілактиду. Відсутність зростання активності печінкових ферментів (АлАТ і АсАТ), вмісту загального білірубіну, сечовини та креатиніну свідчить про відсутність токсичного впливу імплантатів з полілактиду на функціональний стан печінки та нирок.