Антиокиснювальні й антицитолітичні властивості екстракту листя лепехи звичайної

Abstract

Одним з препаратів, що досить часто призводить до розвитку зумовлених ліками уражень печінки (ЛУП), є парацетамол. Механізм гепатотоксичності парацетамолу зумовлений пригніченням внутрішньоклітинної системи глутатіону та надмірною активацією процесів вільнорадикального окиснення. Мета дослідження – вивчення антиокиснювальних й антицитолітичних властивостей екстракту листя лепехи звичайної (Acorus calamus L.) на моделі парацетамолового гепатиту в щурів. Антиокиснювальну дію екстракту листя лепехи звичайної визначали за впливом на рівень 8-ізопростану, вмістом окисненого та відновленого глутатіону. Антицитолітичну активність оцінювали за зменшенням активності аланінамінотрансферази (АлАТ), аспартатамінотрансферази (АсАТ) та гамма-глутамілтранспептидази (g-ГТТП). Встановлено, що використання екстракту листя лепехи звичайної в лікувально-профілактичному режимі за експериментального парацетамолового гепатиту в щурів достовірно зменшує рівень 8-ізопростану, збільшує пул відновленого глутатіону, зменшує рівень окисненого глутатіону, що вочевидь покращує детоксикацію парацетамолу та спричиняє антиоксидантний ефект. Антицитолітичні властивості екстракту листя лепехи звичайної підтверджено достовірним зменшенням активності АсАТ, АлАТ і g-ГТТП. Встановлено, що за антиокиснювальними та антицитолітичними властивостями екстракт листя лепехи звичайної поступався препарату порівняння адеметіоніну, але за окремими показниками перевищував ефект силібору. Вочевидь гепатопротекторні властивості екстракту листя лепехи зумовлені наявністю в їхньому складі флавоноїдів, таких як гіперозид, рутин, ферулова та розмаринова кислоти та інших біологічно активних речовин, яким притаманні антиоксидантні та цитопротекторні властивості.