Морфофункціональні зміни сім’яників щурів, народжених від матерів зі змодельованою фетоплацентарною недостатністю і за її корегування

Abstract

На сьогодні майже не відомо, як впливає фетоплацентарна недостатність матерів на становлення репродуктивної системи у нащадків чоловічої статі в пубертатний період. Тому метою цієї роботи було дослідити гістологічну структуру сім’яників самців нащадків, наро- джених від матерів різного віку з фетоплацентарною недостатністю, та оцінити ефективність застосування нової фармацевтичної композиції для корекції патологічного стану вагітності. В експерименті використовували здорових статевозрілих самиць щурів популяції Wistar мо- лодого (3–4 місяці) і зрілого (8–10 місяців) репродуктивного віку. Було сформовано 8 груп по 7 тварин у кожній: 1 та 2 — інтактні тварини молодого та зрілого репродуктивного віку від- повідно; 3 та 4 — самиці з фетоплацентарною недостатністю молодого та зрілого репродук- тивного віку; 5 та 6 — молоді й зрілі тварини з фетоплацентарною недостатністю і додаван- ням до їжі з 11-ї до 19-ї доби вагітності фармацевтичної композиції залежно від ваги тварин. Групи 7 та 8 — молоді та зрілі тварини з фетоплацентарною недостатністю, яким додавали до їжі препарат порівняння «Дипіридамол». Моделювання фетоплацентарної недостатності проводили щоденним підшкірним введенням самицям з 12-ту по 18-у добу вагітності 50% олійного розчину тетрахлорметану в дозі 2 мл/кг маси тіла. Тварин-нащадків декапітували на 50-у добу життя (пубертат). Зразки сім’яників самців фіксували у 10% розчині формаліну, проводили по спиртах за зростанням міцності, заливали у парафін. З блоків робили зрізи, які забарвлювали гематоксиліном та еозином. На зрізах органу у щурів проводили якісну оцін- ку гістоструктури. За результатами гістологічного аналізу і морфометричними показниками, що характеризують стан сім’яників щурів, можна зробити такі висновки. У нащадків, наро- джених від репродуктивно молодих самиць з фетоплацентарною недостатністю, виявлено гальмування темпів диференціювання статевих клітин, тоді як у нащадків, народжених від репродуктивно зрілих самиць з фетоплацентарною недостатністю, негативні наслідки цього впливу були нівельовані і темпи становлення сперматогенезу наближалися до рівня інтактної групи. Введення фармацевтичної композиції як молодим, так і зрілим вагітним самицям на тлі фетоплацентарної недостатності активувало процеси проліферації і диференціюван- ня сперматогенного епітелію у їхніх нащадків, що призводило до появи у частині сім’яних канальців зрілих сперматозоїдів. Препарат порівняння «Дипіридамол», введений за тією ж схемою як молодим, так і зрілим вагітним самицям з фетоплацентарною недостатністю, та- кож сприяв відновленню у нащадків сперматогенезу на рівні фармацевтичної композиції.