Формування дослідницької компетентності магістрантів спеціальності «Науки про освіту», освітньої програми «Педагогіка вищої школи»

Abstract

Проблеми формування компетентності майбутніх фахівців та відповідні питання розвитку дослідницької компетентності розглянуті у багатьох доробках вітчизняних науковців. Дослідницька компетентність визначається як одна з найважливіших складових компетенції викладача вищої школи. Вона виявляється у спроможності педагога здійснювати наукову діяльність для отримання інформації щодо оптимізації освітнього процесу. Для науково-дослідної діяльності у педагогічній сфері найбільш значущим є поєднання діагностичних здібностей викладача, пов’язаних з функцією відбору інформації і пошуку педагогічних протиріч та здібностей, умінь та навичок їх розв’язувати на підставі результатів, проведених психолого-педагогічних досліджень. У статті порушено проблему та репрезентовано результати дослідження формування дослідницької компетентності майбутніх викладачів вищих навчальних закладів. Аналіз підготовленості магістрантів до здійснення самостійної науково-дослідної діяльності до початку навчання у магістратурі вказує на проблему незадовільного стану сформованості вказаної компетентності, що обумовлює необхідність змін підходів до опанування ними необхідними знаннями, уміннями та навичками здійснювати цілеспрямований науковий пошук. Вивчено та систематизовано досвід викладання дисципліни «Методологія освітньої діяльності», науково-дослідної діяльності магістрантів спеціальності 011 «Науки про освіту», освітньої програми «Педагогіка вищої школи». У зв’язку з цим найбільшої виразності набуває ідея зміщення акцентів на практичне навчання, що обслуговується орієнтацією магістрантів у теоретичному матеріалі під час реально здійснюваного процесу наукового дослідження. Процес формування дослідницької компетентності магістрантів містить не тільки якісне викладання дисципліни, а й постійне оновлення навчально-методичного забезпечення відповідно до запитів і навчальних можливостей здобувачів освіти, спрямування їх на активну участь у студентському науковому товаристві. Стверджується, що проведені дослідження дають змогу проаналізувати динаміку формування дослідницької компетентності у зазначеної категорії суб’єктів навчання. Обґрунтовано та експериментально доведено необхідність формування у магістрів педагогіки дослідницької компетентності, що є необхідною умовою та складовою у діяльності науково-педагогічних кадрів з метою проведення наукових досліджень та втілення їх результатів в освітній процес.