Жирнокислотний склад сировини обліпихи крушиновидної

Abstract

Сьогодні актуальність вивчення лікарських рослин і створенння на їх основі лікарських препаратів займає особливе місце в галузі медицини та фармаціїї. Інтерес до вивчення вже відомих і нових лікарських рослин вітчизняної флори дедалі зростає. На їх основі створюють нові лікарські засоби рослинного походження та дієтичні добавки, які завдяки своєму унікальному складу чинять м’яку лікувальну й комплексну дію на органи й системи людського організму. Вони практично позбавлені побічних ефектів, до них не розвивається звикання. Мета. Вивчити якісний склад і вміст жирних кислот у лікарській рослинній сировині обліпихи крушиновидної за допомогою хроматографічного методу. Виявити характерну особливість жирнокислотного складу для можливого визначення ідентичності сировини обліпихи. Матеріали та методи. Об’єктами дослідження були листя, м’якоть плодів, насіння та кора обліпихи крушиновидної, заготовлені на фармакопейній ділянці НФаУ (2018 р). Аналіз проводили за допомогою газо-хроматомас-спектрометричного методу (ГХ/МС). Результати та їх обговорення. Результати аналізу свідчать про те, що ЛРС обліпихи крушиновидної має багатий і різноманітний склад насичених і ненасичених жирних кислот. У листі обліпихи крушиновидної виявлено в значних кількостях такі насичені жирні кислоти: пальмітинову (5,33 мг/г), бегенову (1,07 мг/г), стеаринову (1,03 мг/г), арахінову (0,91 мг/г), лігноцеринову (0,78 мг/г), маргаринову (0,32 мг/г), міристинову (0,28 мг/г) – і ненасичені жирні кислоти – олеїнову (7,79 мг/г), лінолеву (2,42 мг/г). Жирні кислоти кори обліпихи крушиновидної представлені насиченими арахіновою (20,85 мг/г), пальмітиновою (2,14 мг/г), еруковою (2,09 мг/г), генейкоциловою (1,87 мг/г), бегеновою (1,38 мг/г) кислотами та ненасиченими олеїновою (5,75 мг/г) і лінолевою (4,86 мг/г) жирними кислотами. У м’якоті плодів обліпихи крушиновидної ідентифіковано 9 жирних кислот: у великих кількостях міститься пальмітинова (23,55 мг/г), у менших – стеаринова (2,68 мг/г), міристинова (1,36 мг/г), арахінова (0,87 мг/г) кислоти; з-поміж ненасичених кислот – олеїнова (44,42 мг/г), лінолева (12,49 мг/г), ліноленова (5,96 мг/г), пальмітолеїнова (5,16 мг/г) і вакценова (3,79 мг/г) кислоти. У насінні обліпихи крушиновидної виявлено 8 жирних кислот. Три з них насичені – пальмітинова (15,89 мг/г), стеаринова (2,51 мг/г), міристинова (0,71 мг/г) – та п’ять ненасичені, а саме: олеїнова (31,41 мг/г), лінолева (27,03 мг/г), ліноленова (17,00 мг/г), вакценова (2,86 мг/г) та пальмітолеїнова (2,56 мг/г). Висновки. Результати аналізу свідчать про багатий жирнокислотний склад лікарської рослинної сировини обліпихи крушиновидної. Виявлено характерну особливість – наявність і співвідношення в м’якоті й насінні пальмітолеїнової та вакценової жирних кислот, що є суттєвим для визначення ідентичності сировини обліпихи. Отже, досліджувана рослинна сировина може бути перспективною для створення на її основі лікарських препаратів і дієтичних добавок для лікування та профілактики різних захворювань організму.

Today, the relevance of studying medicinal plants and creating medicines based on them occupies a special place in medicine and pharmacy. Interest in the study of already known and new medicinal plants of the domestic flora is growing. On their basis, new herbal medicines and dietary supplements are created, which due to their unique composition have a mild therapeutic and complex effect on the organs and systems of the human body. They are virtually devoid of side effects, and they do not develop addiction. Aim. To study the qualitative composition and the content of fatty acids in the medicinal plant raw material from sea buckthorn using the chromatographic method; to determine the specific feature of the fatty acid composition for identification of the sea buckthorn raw material. Materials and methods. The study objects were leaves, fruit pulp, seeds and bark of sea buckthorn harvested at the pharmacopoeial garden of the National University of Pharmacy (2018). The analysis was performed using gas chromatography-mass spectrometry (GC/MS). Results and discussion. The results of the analysis indicate that the medicinal plant raw material from sea buckthorn has a rich diverse composition of saturated and unsaturated fatty acids, namely: in the leaves of sea buckthorn there are significant amounts of fatty acids. Among saturated fatty acids there are palmitic (55.33 mg/g), behenic (1.07 mg/g), stearic (1.03 mg/g), arachinic (0.91 mg/g), lignocerinic (0.78 mg/g), margaric (0.32 mg/g), myristic (0.28 mg/g) acids; among unsaturated fatty acids – oleic (7.79 mg/g), linoleic (2.42 mg/g). Fatty acids of the sea buckthorn bark are represented by saturated arachidonic (20.85 mg/g), palmitic (2.14 mg/g), erucic (2.09 mg/g), heneukocylic (1.87 mg/g), behenic (1.38 mg/g) acids and unsaturated oleic (5.75 mg/g) and linoleic (4.86 m/g) fatty acids. In the pulp of sea buckthorn fruits 9 fatty acids have been identified. Palmitic acid (23.55 mg/g) is contained in large quantities, there are also stearic acid (2.68 mg/g), myristic acid (1.36 mg/g), arachinic acid (0.87 mg/g). Among unsaturated acids, oleic acid (44.42 mg/g), linoleic acid (12.49 mg/g), linolenic acid (5.96 mg/g), palmitoleic acid (5.16 mg/g) and vaccenic acid (3.79 mg/g) have been identified. The seeds of sea buckthorn contain 8 fatty acids. Three of them are saturated: palmitic (15.89 mg/g), stearic (2.51 mg/g), myristic (0.71 mg/g), and there are five unsaturated acids: oleic (31.41 mg/g), linoleic (27.03 mg/g), linolenic (17.00 mg/g), vaccenic (2.86 mg/g) and palmitoleic (2.56 mg/g). Conclusions. The results of the analysis show a rich fatty acid composition of the medicinal plant raw material from sea buckthorn. It has been determined that the specific feature is the presence and the ratio of palmitoleic and vaccenic acid in the pulp and seeds; this feature is characteristic when identifying the sea buckthorn raw material. Thus, this raw material can be promising for the creation of medicines and dietary supplements based on it, for the treatment and prevention of various diseases.

На сегодняшний день актуальность изучения лекарственных растений и создания на их основе лекарственных препаратов занимает особое место в сфере медицины и фармации. Интерес к изучению уже известных и новых лекарственных растений отечественной флоры всë более возрастает. На их основе создаются новые лекарственные средства растительного происхождения и диетические добавки, которые благодаря своему уникальному составу оказывают мягкое лечебное и комплексное воздействие на органы и системы человеческого организма. Они практически лишены побочных эффектов, к ним не развивается привыкание. Цель. Изучить качественный состав и содержание жирных кислот в лекарственном растительном сырье крушиновидной облепихи с помощью хроматографического метода. Выявить характерную особенность жирнокислотного состава для возможного установления идентичности сырья облепихи. Материалы и методы. Объектами исследования были листья, мякоть плодов, семена и кора облепихи крушиновидной, заготовленные на фармакопейном участке НФаУ (2018 г.). Анализ проводили с использованием газо- хромато-масс-спектрометрического метода (ГХ/МС). Результаты и их обсуждение. Результаты анализа свидетельствуют о том, что в ЛРС облепихи крушиновидной богатый и разнообразный состав насыщенных и ненасыщенных жирных кислот. В листьях облепихи крушиновидной находятся в значительных количествах такие насыщенные жирные кислоты, как пальмитиновая (5,33 мг/г), бегеновая (1,07 мг/г), стеариновая (1,03 мг/ г), арахиновая (0,91 мг/г), лигноцериновая (0,78 мг/г), маргариновая (0,32 мг/г), миристиновая (0,28 мг/г); и ненасыщенные жирные кислоты – олеиновая (7,79 мг/г), линолевая (2,42 мг/г). Жирные кислоты коры облепихи крушиновидной представлены насыщенными – арахиновой (20,85 мг/г), пальмитиновой (2,14 мг/г), эруковой (2,09 мг/г), генейкоциловой (1,87 мг/г), бегеновой (1,38 мг/г) – и ненасыщенными кислотами: олеиновой (5,75 мг/г) и линолевой (4,86 мг/г). В мякоти плодов облепихи крушиновидной идентифицировано 9 жирных кислот. В больших количествах содержится пальмитиновая (23,55 мг/г), в меньших – стеариновая (2,68 мг/г), миристиновая (1,36 мг/г), арахиновая (0,87 мг/г) кислоты, из ненасыщенных кислот – олеиновая (44,42 мг/г), линолевая (12,49 мг/г), линоленовая (5,96 мг/г), пальмитолеиновая (5,16 мг/г) и вакценовая (3,79 мг/г). В семенах облепихи крушиновидной содержится 8 жирных кислот. Три из них насыщенные: пальмитиновая (15,89 мг/г), стеариновая (2,51 мг/г), миристиновая (0,71 мг/г) и пять ненасыщенные – олеиновая (31,41 мг/г), линолевая (27,03 мг/г), линоленовая (17,00 мг/г), вакценовая (2,86 мг/г) и пальмитолеиновая (2,56 мг/г). Выводы. Результаты анализа свидетельствуют о богатом жирнокислотном составе лекарственного растительного сырья облепихи крушиновидной. Установленная особенность – наличие и соотношение в мякоти и семенах пальмитолиновой и вакценовой жирных кислот – является характерным признаком для определения идентичности облепихи сырья. Таким образом, это сырье может быть перспективным для создания на его основе лекарственных препаратов и диетических добавок для лечения и профилактики различных заболеваний организма.