The study of antidepressant properties of new 1,2,3-triazolo-1,4- benzodiazepine derivatives

Abstract

Anxiety-depressive disorders are among the most common mental health conditions and often cause significant functional impairment, affecting a person’s quality of life. Research conducted in recent years indicate the importance of studying and searching for new substances based on benzodiazepines, in particular triazolobenzodiazepines, for the treatment of anxiety states and disorders, as well as determining the presence of other biological activities of these compounds. Aim. To study the antidepressant activity of new derivatives of 1,2,3-triazolo-1,4-benzodiazepines in the Porsolt forced swim and tail suspension tests. Materials and methods. The antidepressant activity of new 1,2,3-triazolo-1,4-benzodiazepine derivatives under the code MA-252, MA-253, MA-254, MA-255 and MA-261 was studied in the Porsolt forced swim and tail suspension tests. The following behavioral reactions, such as the latent period of the first immobility (more than 5 seconds), the total duration of immobility (staying in a stationary state), the number of immobile episodes, were recorded. Results and discussion. During the study, a decrease in the total duration of immobility, the main indicator of “despair” of animals, and an increase in the latent period of the first immobility were monitored. It may indicate the manifestation of antidepressant properties of new 1,2,3-triazolo-1,4-benzodiazepine derivatives. The indicator of the antidepressant activity in groups of animals administered MA-253, MA-254 and MA-255 derivatives in all doses was higher among the groups studied. The depression index was the lowest when MA-253 and MA-254 derivatives were used in the dose of 1 mg/kg, and was not statistically significantly different from that in the group receiving imipramine in the dose of 25 mg/kg. According to the results of the tail suspension test, 1,2,3-triazolo-1,4-benzodiazepine derivatives MA-253, MA-254 and MA-255 showed a significant decrease in the total duration of immobilization by 69.4 %, 47.1 % and 33.1 %, respectively, in relation to the control group (p<0.05), as well as an increase in the latent period of the onset of the first immobility episode by several times. Conclusions. A decrease in the duration of immobility in mice injected with 1,2,3-triazolo-1,4-benzodiazepine derivatives gives grounds to draw a conclusion that animals develop a state of “behavioral despair” and exhibit antidepressant properties.

Тривожно-депресивні розлади є одними з найпоширеніших станів психічного здоров’я і часто викликають значні функціональні порушення, впливаючи на якість життя людини. Дослідження останніх років свідчать про важливість вивчення та пошуку нових речовин на основі бензодіазепінів, зокрема триазолобензодіазепінів, для лікування тривожних станів та розладів, а також виявлення інших біологічних активностей цих сполук. Метою роботи було дослідити антидепресивну активність нових похідних 1,2,3-триазоло-1,4-бензодіазепінів у тестах примусового плавання за Порсолтом та «підвішування за хвіст». Матеріали та методи. Антидепресивну активність нових похідних 1,2,3-триазоло-1,4-бензодіазепінів під шифром МА-252, МА-253, МА-254, МА-255 та МА-261 досліджували в тестах примусового плавання за Порсолт та «підвішування за хвіст». Реєстрували такі поведінкові реакції, як: латентний період першого зависання (по- над 5 секунд), загальна тривалість іммобілізації (перебування в нерухомому стані), кількість зависань. Результати та їх обговорення. Під час дослідження відстежували зменшення загальної тривалості за- вмирання, основного показника «відчаю» тварин, та збільшення латентного періоду першого зависання, що може свідчити про прояв антидепресивних властивостей нових похідних 1,2,3-триазоло-1,4-бензодіазепінів. Показник антидепресивної активності в групах тварин, яким вводили МА-253, МА-254 та МА-255 в усіх дослі- джуваних дозах, був вищий серед досліджуваних груп. Індекс депресивності був найнижчий за застосування похідних МА-253 та МА-254 в дозі 1 мг/кг та статистично значуще не відрізнявся від такого в групі, тварини якої отримували іміпрамін в дозі 25 мг/кг. За результатами тесту «підвішування за хвіст» похідні 1,2,3-триазоло-1,4- бензодіазепінів МА-253, МА-254 та МА-255 продемонстрували помітне зменшення загальної тривалості іммобі- лізації на 69,4 %, 47,1 % та 33,1 % відповідно, якщо порівнювати з групою контролю (р<0,05), а також збільшен- ня латентного періоду настання першого завмирання в декілька разів. Висновки. Зменшення тривалості іммобілізації в мишей, яким вводили похідні 1,2,3-триазоло-1,4-бензодіазепінів, дає підставу виснувати про зменшення розвитку у тварин стану «поведінкового відчаю» та прояв антидепре- сивних властивостей.