Prioritizing lifestyle medicine and the health of the planet

Abstract

«Золотий вік медицини» перша половина ХХ ст., яка досягла свого апогею з вакциною проти поліомієліту Джонаса Солка в 1955 році був часом глибокого прогр есу в хірургічних методиках, імунізації, відкритті ліків і контроль над інфекційними захворюваннями; однак, коли тягар хвороб перемістився на хронічні неінфекційні хвороби, зумовлені способом життя, золота ера минула. Незважаючи на те, що спосіб життя, яки й можна змінювати, зараз є причиною приблизно 80% передчасної смертності, медицина як і раніше не бажає сприймати втручання у спосіб життя як ліки. Золотий вік медицини ХХІ ст. може бути реалізований; шлях до цієї ери вимагає трансформації набору та навчан ня у медичних закладах таким чином, щоб надати пріоритет широкому погляду на медицину щодо способу життя. Виходячи за межі базових принципів модифікованих практик способу життя як терапевтичного втручання, кожну людину або спільноту слід розглядати як біол огічний прояв накопиченого досвіду, сформованого у динамічних соціальних, політичних, економічних і культурних екосистемах, які складають їхню загальну історію життя. Це вимагає розуміння того, що в цих екосистемах діють потужні сили. Маркетингові та неолі беральні сили просувають погляд на здоров’я виключно «особистої відповідальності», звинувачуючи людину та відволікаючись від широкомасштабних впливів, які підтримують нерівність у здоров’ї та загрожують здоров’ю планети. Останній термін позначає взаємозв’я зки між стійкою життєздатністю людини та місцем у всіх масштабах. Бар’єри на шляху здоров’я планети та клінічне застосування медицини щодо способу життя, включаючи авторитаризм і орієнтацію на соціальне домінування, зберігають нездоровий статус кво.

The golden age of medicine the first half of the 20th century, reaching its zenith with Jonas Salk’ s 1955 polio vaccine was a time of profound advances in surgical techniques, immunization, drug discovery, and the control of infectious disease; however, when the burden of disease shifted to lifestyle driven, chronic, non communicable diseases, the gol den era slipped away. Although modifiable lifestyle practices now account for some 80% of premature mortality, medicine remains loathe to embrace lifestyle interventions as medicine Here, we argue that a 21st century golden age of medicine can be realized; the path to this era requires a transformation of medical school recruitment and training in ways that prioritize a broad view of lifestyle medicine. Moving beyond the basic principles of modifiable lifestyle practices as therapeutic interventions, each p erson/community should be viewed as a biological manifestation of accumulated experiences made within the dynamic social, political, economic and cultural ecosystems that comprise their total life history. This requires an understanding that powerful force s operate within these ecosystems; marketing and neoliberal forces push an exclusive personal responsibility view of health blaming the individual, and deflecting from the large scale influences that maintain health inequalities and threaten planetary health. The latter term denotes the interconnections between the sustainable vitality of person and place at all scales. We emphasize that barriers to planetary health and the clinical application of lifestyle medicine including authoritarianism and soci al dominance orientation are maintaining an unhealthy status quo.