Обґрунтування складу та фітохімічний аналіз збору лікарської рослинної сировини з радіопротекторними властивостями

Abstract

Найпоширеніші радіопротектори, такі як цистеамін, аміфостин, меркаптоетанол та інші синтетичні тіолові препарати мають високу токсичність, навіть при застосуванні у терапевтичних дозах. Це створює значні обмеження щодо їх клінічного застосування, особливо у високих дозах або при тривалому використанні. Перспективним є створення нових радіопротекторів на основі біологічних агентів та речовин рослинного походження. Наприклад, антиоксиданти, такі як вітаміни E і C, деякі поліфеноли та флавоноїди використовують для зменшення пошкоджень, спричинених шкідливою дією іонізуючого випромінювання.