Безсоння: фактори ризику та підходи до терапії

Abstract

Безсоння – це поширений клінічний стан, що характеризується труднощами засинання чи підтримки сну, що супроводжується такими симптомами, як дратівливість чи стомлюваність під час неспання. Безсоння часто поділяється на підтипи за переважним симптомом. Безсоння є фактором ризику розвитку інших соматичних та психічних розладів, таких як цереброваскулярні захворювання, гіпертонія, цукровий діабет, депресія, та викликає збільшення витрат на охорону здоров'я. Враховуючи двоспрямований зв'язок розвитку безсоння та інших соматичних і психічних захворювань, можна використовувати термін «коморбідне безсоння». Етіологія та патофізіологія безсоння включають генетичні, екологічні, поведінкові та фізіологічні фактори. Цілями лікування безсоння є поліпшення кількісних та якісних аспектів сну, зменшення дистресу та занепокоєння, пов'язаних з поганим сном, та покращення денної функції. Ефективні методи лікування безсоння включають поведінкові, когнітивні та фармакологічні втручання