Please use this identifier to cite or link to this item: http://dspace.nuph.edu.ua/handle/123456789/3495
Title: Синтез и биологические свойства 3-(3-циклоалкилкарбамоил-4-гидрокси-2-оксо-1,2-дигидрохинолин-1-ил)пропановых кислот и их нитрилов
Other Titles: Synthesis and biological properties of 3-(3-cycloalkylcarbamoyl-4-hydroxy-2-oxo-1,2-dihydroquinolin-1-yl)propanoic acids and their nitriles
Синтез і біологічні властивості 3-(3-циклоалкілкарбамоїл-4-гідрокси-2-оксо-1,2-дигідрохінолін-1-іл)пропанових кислот та їх нітрилів
Authors: Украинец, И. В.
Горохова, О. В.
Андреева, К. В.
Ukrainets, I. V.
Gorokhova, O. V.
Andreeva, X. V.
Українець, І. В.
Горохова, О. В.
Андреєва, К. В.
Keywords: амиды;4-гидрокси-2-оксо-1,2-дигидрохинолины;гетарилпропановые кислоты;гидролиз;синтез;анальгетическая активность;диуретическое действие;amides;4-hydroxy-2-oxo-1,2-dihydroquinolines;hetarylpropanoic acids;hydrolysis;synthesis;analgesic activity;diuretic action;аміди;4-гідрокси-2-оксо-1,2-дигідрохіноліни;гетарілпропанові кислоти;гідроліз;синтез;аналгетична активність;діуретична дія
Issue Date: 2013
Publisher: НФаУ
Bibliographic description (Ukraine): Украинец, И. В. Синтез и биологические свойства 3-(3-циклоалкилкарбамоил-4-гидрокси-2-оксо-1,2-дигидрохинолин-1-ил)пропановых кислот и их нитрилов / И. В. Украинец, О. В. Горохова, К. В. Андреева // Журнал органічної та фармацевтичної хімії. - 2013. - Т. 11, вип. 4. - С. 61-66.
Abstract: Руководствуясь общепризнанной в современной медицинской химии методологией химической модификации положительно проявивших себя в фармакологическом отношении веществ, мы предложили препаративные методы получения и осуществления синтеза серии новых 3-(3-циклоалкилкарбамоил-4-гидрокси-2-оксо-1,2-дигидрохинолинил-1-ил)пропановых кислот и их нитрилов. При этом рассмотрены альтернативные варианты синтеза как промежуточных циклоалкиламидов 4-гидрокси-2-оксо-1-(2-цианоэтил)-1,2-дигидрохинолин-3-карбоновой кислоты, так и конечных хинолинилпропановых кислот. Показано, что в первом случае выбор того или иного метода определяется физическими характеристиками амина. Так, амидирование этилового эфира 4-гидрокси-2-оксо-1-(2-цианоэтил)-1,2-дигидрохинолин-3-карбоновой кислоты легкокипящими циклоалкиламинами целесообразно проводить избытком амина в кипящем спирте, тогда как с высококипящими или кристаллическими аминами более предпочтительным является термолиз эквимолярных количеств реагентов. Трансформацию полученных хинолинил-пропионитрилов в соответствующие хинолинилпропановые кислоты без деструкции циклоалкиламидных фрагментов можно осуществить длительным нагреванием в смеси хлористоводородной и уксусной кислот с низким содержанием воды. Но как показали проведенные нами эксперименты, для указанного превращения вполне подходит более доступный и простой в исполнении щелочной гидролиз. Нежелательное разрушение циклоалкиламидных группировок при этом происходит настолько в незначительной степени, что им можно пренебречь. Обсуждаются особенности спектров ЯМР 1Н синтезированных соединений, позволяющие легко контролировать протекание как побочных, так и запланированных реакций. С использованием стандартных скрининговых моделей изучены анальгетические и диуретические свойства всех полученных веществ. Установлено, что переход от 3-(3-R-карбамоил-4-гидрокси-2-оксо-1,2-дигидрохинолин-1-ил)пропановых кислот и нитрилов с алкильными заместителями в амидных фрагментах к их циклическим аналогам с тем же количеством атомов углерода не приводит к усилению биологической активности и поэтому нецелесообразен.
Based on the generally recognized in modern medical chemistry methodology of the chemical modification of substances, which are promising in the pharmacological respect, the preparative methods for their obtaining have been suggested and the synthesis of a series of new 3-(3-cycloalkylcarbamoyl-4-hydroxy-2-oxo-1,2-dihydroquinolin-1-yl)propanoic acids and their nitriles has been carried out. At the same time the alternatives of the synthesis of both intermediate cycloalkylamides of 4-hydroxy-2-оxо-1-(2-cyanoethyl)-1,2-dihydroquinoline-3-carboxylic acid and final quinolinylpropanoic acids are considered. It has been demonstrated that in the first case the choice of one or another method is determined by the physical characteristics of amine. So, it is expedient to perform amidation of ethyl 1-(2-cyanoethyl)-4-hydroxy-2-oxo-1,2-dihydroquinoline-3-carboxylate with low boiling cycloalkylamines by the excess of amine in boiling alcohol, whereas with high boiling or crystalline amines thermolysis of equimolar amounts of reagents is more preferable. Transformation of quinolinylpropionitriles obtained into the corresponding quinolinylpropanoic acids without destruction of cycloalkylamide moieties can be performed by long-term heating in the mixture of hydrochloric and acetic acids with the low content of water. However, as the experiments carried out show, alkaline hydrolysis being more available and simple in its performance is suitable for the given trasformation. Thus, undesirable destruction of cycloalkylamide groupings occurs to only a small extent, and it can be neglected. The peculiarities of NMR 1Н spectra of the compounds synthesized allowing to control easily the course of both side and planned reactions are discussed. Using standard screening models the analgesic and diuretic properties of all substances obtained have been studied. It has been found that transfer from 3-(3-R-carbamoyl-4-hydroxy-2-oxo-1,2-dihydroquinolin-1-yl)propanoic acids and nitriles with alkyl substituents in the amide moieties to their cyclic analogues with the same number of carbon atoms does not lead to increase in the biological activity, and therefore, it is unpractical.
Керуючись загальновизнаною у сучасній медичній хімії методологією хімічної модифікації речовин, що позитивно виявили себе у фармакологічному відношенні, запропоновані препаративні методи одержання та здійснено синтез серії нових 3-(3-циклоалкілкарбамоїл-4-гідрокси-2-оксо-1,2-дигідрохінолініл-1-іл)пропанових кислот та їх нітрилів. При цьому розглянуті альтернативні варіанти синтезу як проміжних циклоалкіламідів 4-гідрокси-2-оксо-1-(2-ціаноетил)-1,2-дигідрохінолін-3-карбонової кислоти, так і кінцевих хінолінілпропанових кислот. Показано, що в першому випадку вибір того чи іншого методу визначається фізичними характеристиками аміну. Так, амідування етилового естеру 4-гідрокси-2-оксо-1-(2-ціаноетил)-1,2-дигідрохінолін-3-карбонової кислоти легкокиплячими циклоалкіламінами доцільно проводити надлишком аміну в киплячому спирті, тоді як з висококиплячими чи кристалічними амінами кращим є термоліз еквімолярних кількостей реагентів. Трансформацію одержаних хінолінілпропіонітрилів у відповідні хінолінілпропанові кислоти без деструкції циклоалкіламідних фрагментів можна здійснити тривалим нагріванням в суміші хлористоводневої та оцтової кислот з низьким вмістом води. Але як показали проведені нами експерименти, для означеного перетворення цілком підходить більш доступний і простий у виконанні лужний гідроліз. Небажане розкладання циклоалкіламідних угрупувань при цьому відбувається настільки в незначній мірі, що ним можна знехтувати. Обговорені особливості спектрів ЯМР 1Н синтезованих сполук, які дозволяють легко контролювати перебіг як побічних, так і запланованих реакцій. З використанням стандартних скринінгових моделей вивчені аналгетичні та діуретичні властивості всіх одержаних речовин. Встановлено, що перехід від 3-(3-R-карбамоїл-4-гідрокси-2-оксо-1,2-дигідрохінолін-1-іл)пропанових кислот та нітрилів з алкільними замісниками в амідних фрагментах до їх циклічних аналогів з тією ж кількістю атомів вуглецю не призводить до посилення біологічної активності і тому недоцільний.
URI: http://dspace.nuph.edu.ua/handle/123456789/3495
ISSN: 2308-8303
Appears in Collections:Журнал органічної та фармацевтичної хімії. Архів статей 2003-2024
Наукові публікації кафедри фармацевтичної хімії

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
jofkh_2013_11_4_12.pdf469,6 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.