Діагностичні аспекти хронічного гломерулонефриту

Abstract

Патологія нирок відзначаються великим поліморфізмом клінічних симптомів і синдромів. Актуальність захворювань нирок полягає в соціально-економічному і в загальномедичному аспектах, має велику низку ускладнень, які саме і призводять до інвалідизації хворих працездатного віку. Згідно зі статистикою, на захворювання нирок страждають 350 з кожних 10 тисяч людей. При порушенні функції нирок розвиваються загальні нейрогенні синдроми: артеріальна гіпертензія; набряки; геморагічний синдром; анемія; сечовий синдром, які проявляються зміною показників клінічного аналізу крові та сечі. Хвороба Брайта (гломерулонефрит) характеризуються ураженням ниркових клубочків (glomerula), збудником, частіше є гемолітичний стрептокок групи А, кишкова паличка, клебсієли, ентерококи, які спричиняють як гострі, так і хронічні форми захворювання.Встановлення діагнозу хронічного гломерулонефриту визначають на характерних клінічних проявах, результатах інструментальних та лабораторних досліджень.