Питання етіології жовчнокам’яної хвороби

Abstract

Жовчнокам’яну хворобу (ЖКХ) визначають як захворювання, що виникає внаслідок утворення каменів (конкрементів) у жовчному міхурі, рідше – у внутрішньопечінкових жовчних протоках, ще рідше – у загальній жовчній печінковій протоці. У розвинутих країнах зустрічається у 10-15% дорослого населення. Схильність до каменеутворення відзначається, головним чином, у людей з різними хворобами обміну речовин – ожирінням, діабетом. При жовчокам’яній хворобі конкременти з’являються при випадінні в осад компонентів жовчі: солей кальцію, білка, пігментів жовчі та холестерину. Це досить серйозне захворювання, оскільки при цій патології має місце порушення складу жовчі, що призводить до застою жовчі, порушенню ліпідного обміну, а в особливо серйозних випадках – інфікування. У деяких випадках жовчокам’яна хвороба може розвиватися в результаті запальних процесів, хірургічних операцій, аутоімунних захворювань або наявності супутніх захворювань. Питання етіології захворювання вважаються не достатньо вивченими.