Показник відносної щільності сечі в діагностиці захворювань нирок

Abstract

Клінічний аналіз сечі – лабораторне дослідження сечі, яке виконується з діагностичною метою для визначення характеру змін, що відбулись або тривають в організмі хворого. Дослідження сечі складається із вивчення фізичних, хімічних властивостей і мікроскопічного дослідження осаду сечі. У здорової людини щільність сечі складає 1010-1024 г/л, можливі його зміни протягом доби. Показник питомої ваги (відносної щільності) є обов'язковим пунктом в загальному аналізі сечі і відноситься до фізичних властивостей сечі. Питома вага сечі (відносна щільність) відображає здатність нирок до концентрування і розведення сечі. Вона істотно залежить від обсягу споживаної рідини. Визначення питомої ваги сечі має велике клінічне значення, тому що дає уявлення про концентрацію розчинених у ній речовин (сечовини, сечової кислоти, креатиніну, різних солей) і відображає здатність нирок до концентрування та розведення. Питома вага сечі залежить не тільки від кількості розчинених компонентів, але й від їхньої молекулярної ваги. Підвищена щільність, частіше, вказує на хронічні захворювання нирок. Важливо те, що щільність сечі залежить від часу доби та кількості випитої рідини – вночі питома вага сечі вища, вдень цей показник знижується