Рухові розлади при розсіяному склерозі та можливості їх корекції методами фізичної терапії

Abstract

Розсіяний склероз (РС) – це хронічне прогресуюче аутоімунне демієлінізуюче та нейродегенеративне захворювання центральної нервової системи та основна причина неврологічної інвалідності у молодих людей, яка не пов’язна з травматизмом. РС є серйозною проблемою, його поширеність у світі досягає 2,5 мільйонів людей, в Північній Америці, Західній Європі та Австралазії є найвищою (>100 випадків на 100 000 населення), жінки страждають майже втричі частіше, ніж чоловіки, а середній вік маніфестації захворювання становить близько 30 років. В мультифакторіальному етіопатогенезі РС певну роль відіграють генетичні фактори, бактерійні та вірусні інфекції, тютюнопаління, дефіцит вітаміну D, надмірна інсоляція, ожиріння і харчові звички. РС характеризується запаленням із демієлінізацією та астрогліальною проліферацією (гліозом) і нейродегенерацією. Клінічні ознаки РС різняться залежно від локалізації та тяжкості уражень ЦНС, проявлятися гостро або підгостро протягом годин або днів, іноді з подальшою поступовою спонтанною ремісією протягом тижнів або місяців. До основних відносяться слабкість кінцівок, атаксія, диплопія, сенсорні симптоми, когнітивна дисфункція, депресія, стомлюваність, сексуальна дисфункція, спастичність, неврит зорового нерва, дисфункція сечового міхура, запор, занепокоєння, симптом Лермітта, пароксизмальні симптоми. Серед рухових розладів при РС найпоширенішими є синдром неспокійних ніг, тремор, атаксія, паркінсонізм, пароксизмальні дискінезії, хорея та балізм, лицьова міокімія, спастична контрактура, тики та туретизм. Для зменшення їх інтенстивності, покращення якості життя, підтриманння належного фізичного та психологічного стану використовують методи реабілітації, в тому числі й фізичної терапії.