Патогенетичні та клінічні аспекти співіснування запальних захворювань кишечника та захворювань щитовидної залози у дітей і дорослих

Abstract

Запальні захворювання кишечника (ЗЗК), до яких відносяться хвороба Крона та виразковий коліт, є хронічними запальними станами шлунково-кишкового тракту з прогресуючим перебігом, що характеризується періодами загострень та ремісій. Поширеність ЗЗК у світі зростає, особливо серед дітей та молодих дорослих: за останніми даними, хвороба Крона у дітей зустрічається приблизно у 2–5 на 100 000 осіб на рік, а виразковий коліт – у 1–4 на 100 000 осіб на рік. Ці захворювання мають мультифакторну етіологію, що включає генетичну схильність, порушення імунної відповіді, дисбаланс мікробіоти кишечника та вплив факторів навколишнього середовища (харчування, стрес, інфекційні агенти, куріння). Особливу актуальність становить вивчення коморбідних станів, зокрема порушень функції щитовидної залози та аутоімунних тиреопатій, оскільки щитовидна залоза відіграє ключову роль у регуляції обміну речовин, росту та розвитку, особливо у дітей. Поширеність аутоімунного тиреоїдиту серед дитячої популяції становить 1–2%, а серед дорослих – до 5%. Розуміння взаємозв’язку між ЗЗК та тиреопатіями дозволяє покращити ранню діагностику, оптимізувати лікування та знизити ризик розвитку серйозних ускладнень, включаючи рак щитовидної залози. Патогенетично ці стани об’єднує хронічне запалення, порушення регуляції імунної відповіді Th1/Th2, дисбаланс цитокінів, а також вплив генетичних факторів. У педіатричній практиці раннє виявлення порушень функції щитовидної залози є особливо важливим для запобігання порушенням росту, метаболізму та зниженню якості життя