Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: http://dspace.nuph.edu.ua/handle/123456789/36298
Название: Дослідження переваг та ризиків використання ші у промисловому виробництві ліків
Авторы: Алексєєв, М.
Солдатов, Д. П.
Ключевые слова: штучний інтелект;виробництво ліків
Дата публикации: 2025
Издательство: НФаУ
Библиографическое описание: Алексєєв, М. Дослідження переваг та ризиків використання ші у промисловому виробництві ліків / М. Алексєєв, Д. П. Солдатов // Фундаментальні та прикладні дослідження у галузі фармацевтичної технології : матеріалів V Міжнар. наук.-практ. конф. м. Харків, 23 жовт. 2025 р. – Харків : НФаУ, 2025. - С. 254-258.
Краткий осмотр (реферат): Штучний інтелект (ШІ) є трансформаційною силою для світової фармацевтичної галузі, що революціонізує всі етапи життєвого циклу ліків – від відкриття нових молекул до оптимізації виробництва та логістики. В Україні, попри екзистенційні виклики воєнного часу, інтеграція цих технологій у промислове виробництво ліків набуває особливої актуальності. Проблема використання ШІ у фармації є критично важливою, оскільки вона стосується не лише економічного зростання та інновацій, а й здатності країни забезпечувати власну медичну безпеку та інтегруватися у світову економіку. Це дослідження аналізує ключові переваги та специфічні ризики впровадження ШІ в українській фармацевтичній промисловості, підкреслюючи його стратегічне значення для підвищення конкурентоспроможності, оптимізації виробництва та забезпечення національної стійкості. Розвиток ШІ бере початок з 1950-х років, коли вчені почали досліджувати ідеї машинного навчання та імітації людського інтелекту, зокрема в комп'ютерних науках, логічних задачах та іграх (наприклад, шахи) [5]. У 1960-1970-х ШІ знайшов застосування в сферах розпізнавання образів, обробки природної мови, експертних системах, а також у бізнесі (фінанси, логістика), транспорті та виробництві для автоматизації процесів. У фармацевтичній галузі ШІ почав застосовуватися з 1970-х років для розв'язання біомедичних проблем, а значне поширення отримав у 1990-х з використанням нейронних мереж для прогнозування властивостей ліків та дизайну препаратів, що прискорило процеси відкриття нових молекул [6]. На початку роботи було розкрито передумови виконання дослідження та обґрунтовано актуальність проблеми використання ШІ, а також окреслено загальний контекст трансформації галузі.
URI (Унифицированный идентификатор ресурса): http://dspace.nuph.edu.ua/handle/123456789/36298
Располагается в коллекциях:Тези доповідей співробітників НФаУ

Файлы этого ресурса:
Файл Описание РазмерФормат 
Зб. конф. АТЛ ПТЛКЗ 2025 254-258.pdf417,4 kBAdobe PDFПросмотреть/Открыть


Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.