Фармакологічні механізми пробіотиків для застосування їх при корекції порушень настрою, депресії та тривожних станів

Abstract

У статті проаналізовано сучасні наукові дані щодо фармакологічних ме- ханізмів дії пробіотиків у контексті їх застосування для корекції розладів на- строю, зокрема депресії та тривожних станів. Розглянуто ключові шляхи реалі- зації психотропного потенціалу мікроорганізмів, серед яких: модуляція складу кишкової мікробіоти, вплив на нейромедіаторні системи (серотонін, γ- аміномасляна кислота, дофамін), зниження рівня системного запалення, норма- лізація активності гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової осі, а також віднов- лення цілісності кишкового бар’єру. Окрему увагу приділено дослідженим про- біотичним штамам, таким як Lactobacillus rhamnosus, Bifidobacterium longum, Lactobacillus helveticus, які демонструють анксіолітичні та антидепресивні ефе- кти у доклінічних та клінічних умовах. Автори підкреслюють потенціал пробіо- тиків як безпечного та фізіологічного засобу доповнення стандартної психофа- рмакотерапії. Водночас зазначено, що для широкого впровадження психобіоти- ків у клінічну практику необхідні додаткові дослідження, спрямовані на стан- дартизацію штамів, дозувань, тривалості лікування та вивчення взаємодій з ін- шими лікарськими засобами

The article presents a comprehensive analysis of current scientific data regard- ing the pharmacological mechanisms of probiotic action in the context of mood dis- order correction, particularly depression and anxiety. Key pathways involved in the psychotropic potential of probiotic microorganisms are examined, including modula- tion of gut microbiota composition, influence on neurotransmitter systems (serotonin, γ-aminobutyric acid, dopamine), reduction of systemic inflammation, normalization of hypothalamic–pituitary–adrenal (HPA) axis activity, and restoration of intestinal barrier integrity. Special attention is given to well-studied probiotic strains such as Lactobacillus rhamnosus, Bifidobacterium longum, and Lactobacillus helveticus, which have demonstrated anxiolytic and antidepressant effects in both preclinical and clinical studies. The authors emphasize the potential of probiotics as safe and physio- logically based adjuncts to standard psychopharmacological treatment. However, for the broader implementation of psychobiotics in clinical practice, further research is required to standardize strain selection, dosing regimens, duration of therapy, and to explore interactions with conventional psychotropic drugs.