Синдром Котара: сучасний погляд на діагностику й лікування

Abstract

Синдром Котара (delire des negations) є рідкісним психопатологічним феноменом, що характеризується наявністю нігілістичних маячних ідей, переконанням у відсутності власного тіла, органів чи навіть життя. Цей синдром найчастіше спостерігається в рамках тяжких депресивних розладів, психотичних або органічних станів. Синдром Котара, або «синдром ходячого трупа» вперше описав французький невролог і психіатр Жюль Котар у 1880 році. Під час виступу в Паризькому товаристві біології він представив випадок пацієнтки, яка заперечувала існування власних органів і вважала себе мертвою, відмовляючись від їжі через переконання, що «мертві не їдять». Котар визначив цей стан як меланхолію з маренням заперечення, що поєднує нігілістичні ідеї та депресивно- психотичні симптоми. Сучасні дослідження з використанням нейровізуалізації виявили порушення активності лобних, париєтальних і лімбічних ділянок мозку, відповідальних за самосприйняття. Нині синдром Котара розглядають як рідкісний психопатологічний феномен, що виникає при різних психічних і неврологічних розладах.