Роль фізичної терапії у пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу

Abstract

У статті розглянуто проблему інтеграції фізичної терапії у протоколи комплексного лікування цукрового діабету 2 типу (ЦД 2). Враховуючи хронічний характер захворювання та високий ризик кардіоваскулярних ускладнень, пошук ефективних немедикаментозних методів корекції метаболічних порушень є пріоритетним завданням сучасної реабілітології. Доведено, що систематичні фізичні навантаження забезпечують стабільний глікемічний контроль, сприяють зниженню рівня глікованого гемоглобіну та нівелюють явища інсулінорезистентності. Встановлено диференційований вплив вправ: аеробні навантаження переважно оптимізують стан серцево-судинної системи, тоді як силові — покращують склад тіла та м'язову силу. Найвищу терапевтичну ефективність демонструють комбіновані протоколи, що поєднують обидва типи активності. Окрему увагу приділено принципам індивідуалізації реабілітаційних програм, що дозволяє мінімізувати ризики ускладнень та підвищити якість життя пацієнтів. Фізична терапія є патогенетично обґрунтованою та необхідною складовою терапії ЦД 2. Її впровадження забезпечує комплексний вплив на вуглеводний та ліпідний обмін, покращує загальний функціональний стан та є дієвим інструментом профілактики інвалідизуючих ускладнень

Annotation. The article examines the integration of physical therapy into complex treatment protocols for type 2 diabetes mellitus (T2DM). Given the chronic nature of the disease and the high risk of cardiovascular complications, the search for effective non-pharmacological methods to correct metabolic disorders is a priority in modern rehabilitation medicine. It has been proven that systematic physical activity ensures stable glycemic control, promotes a reduction in glycated hemoglobin levels, and mitigates insulin resistance. A differentiated impact of exercises has been established: aerobic training primarily optimizes cardiovascular health, while resistance training improves body composition and muscle strength. Combined protocols that integrate both types of activity demonstrate the highest therapeutic efficacy. Particular attention is paid to the principles of individualizing rehabilitation programs, which allows for minimizing the risks of complications and improving the quality of life for patients. Physical therapy is a pathogenetically substantiated and essential component of T2DM management. Its implementation provides a comprehensive effect on carbohydrate and lipid metabolism, improves overall functional status, and serves as an effective tool for preventing disabling complications.