Вплив аміноцукрів та їх комбінацій з диклофенаком натрію на біохімічні показники лабораторних тварин на тлі мембранозної нефропатії

Abstract

Відомо, що розвиток запально-деструктивних захворювань нирок супроводжується значними біохімічними змінами у внутрішньому середовищі організму, що вірогідно відображають перебіг патології. У роботі наведені результати фармакологічного вивчення засобів з вираженими мембранопро-текторними та антиоксидантними властивостями на моделі адріаміцинової нефропатії у щурів. У рамках дослідження було визначено вплив на біохімічні показники крові лабораторних тварин таких субстанцій та експериментальних комбінацій, як глюкозаміну гідрохлорид, глюкозаміну сульфат, N-ацетилглюкозамін, глюкозаміну пентаацетат та комбінації глюкозаміну 'гідрохлориду і N-ацетил-глюкозаміну з диклофенаком натрію. Результати експерименту свідчать про те, що у порівнянні з контрольними препаратами (диклофенаком натрію, преднізолоном, фраксипарином) досліджувані засоби вірогідно нормалізують показники азотистого та білкового обміну; швидкості клубочкової фільтрації, а також процесів вільнорадикального окиснення. Подібний комплекс фармакологічної активності взагалі може бути охарактеризований як нефропротекторний і найбільше виражений у глюкозаміну гідрохлориду, N-ацетилглюкозаміну та їх комбінацій з диклофенаком натрію.