Дослідження сечогінної, нефропротекторної, гіпоурикемічної дії яглиці звичайної (Aegopodium podagraria L.) як основа для створення лікарських засобів.

Abstract

Дисертаційна робота присвячена виявленню закономірностей впливу фармакологічних препаратів, отриманих із надземної частини яглиці звичайної, на видільну функцію нирок та обмін сечової кислоти, встановленню їхньої ефективності за умов різних за патогенезом моделей ураження нирок, а також з’ясуванню деяких механізмів дії та визначенню гострої токсичності. Показано, що сухий екстракт яглиці є практично нетоксичним, а настойка – відносно нешкідливим препаратом. Настойка при курсовому введенні в дозах 1 та 5 мл/кг пригнічує канальцеву реабсорбцію та підвищує діурез. Екстракт яглиці (1 г/кг) суттєво збільшує швидкість клубочкової фільтрації (одночасно зростає реабсорбція води, тому об’єм сечовиділення стабільний), пригнічує реабсорбцію натрію й збільшує салурез. Фармакологічні препарати яглиці посилюють нирковий кровобіг. Екстракт яглиці (100 мг/кг та 1 г/кг) та настойка яглиці (1 та 5 мл/кг) чинять гіпоазотемічну дію в інтактних тварин. Нефропротекторну активність екстракту, яка є дозозалежною й найбільш вираженою в дозі 1 г/кг, підтверджено на моделях етиленгліколевої, гліцеролової, ішемічної гострої ниркової недостатності, гентаміцинової нефропатії. Інтегральні критерії ефективності: попередження летальності, нормалізація гістоструктури нирок, усунення анурії, поліурії, порушень обміну електро-літів. Настойка (1 і 5 мл/кг) й екстракт яглиці (1 г/кг) зменшують вираженість гіперурикемії, спричиненої в щурів оксонатом калію. Препарати яглиці, особливо настойка в дозі 1 мл/кг, гальмують розвиток карагенінового набряку в щурів. Результати експериментально обґрунтовують доцільність створення нефропротекторного й протиподагричного (гіпоурикемічного) препаратів на основі відповідно екстракту та настойки яглиці звичайної.