Діуретична активність тіазоліламідетану

Abstract

Наведені результати дослідження діуретичної активності похідного дикарбонових кислот з доведеною ан- тигіпоксичною активністю під умовною назвою тіазоліламідетан. Встановлено, що досліджувана речовина має виражений супутній діуретичний ефект, подібний до дії фуросеміду як при одноразовому, так і при багато- разовому введенні. Проведені дослідження підтвердили наявність діуретичного і салуретичного ефектів у до- сліджуваної речовини, а також показали, що перевагою тіазоліламідетану перед еталонними препаратами є слабіше виведення іонів калію із сечею. Наявність натрійуретичної активності на фоні калійзбереженого водно- сольового стану щурів дозволяє рекомендувати досліджувану речовину для подальшого доклінічного досліджен- ня в якості перспективного засобу, що може бути застосований при судинних катастрофах.

Приведены результаты исследования диуретической активности производного дикарбоно- вых кислот с доказанной антигипоксической активностью с условным названием тиазолиламид- этан. Установлено, что исследуемое вещество обладает выраженным сопутствующим диуре- тическим эффектом, который подобен действию фуросемида как при однократном, так и при многократном введении. Проведенные исследовании подтвердили наличие диуретического и салуретического эффектов у исследуемого вещества, а также показали, что преимуществом тиазолиламидетана перед эталонными препаратами является меньшее выведение ионов ка- лия с мочой. Наличие натрийуретической активности на фоне калийсохраненного водно-со- левого гомеостаза крыс позволяет рекомендовать исследуемое вещество для дальнейшего доклинического исследования в качестве перспективного средства, которое может быть при- менено при сосудистых катастрофах.

The results of the study showed diuretic activity of the dicarboxylic acid derivative with the proven antyhypoxic activity code-named tiazolilamidetan. It is proved that the tested substance has a strong concomitant diuretic effect which is similar to the action of furosemide at both single and repeated administration. The investigations have confirmed the presence of a diuretic and saluretic effects of the tested substance, and also showed that the advantage before tiazolilamidetanu reference preparations are lesser excretion of potassium in the urine. Availability of natriuretic activity against the background of maintained potassium water and salt homeostasis in rats allows us to recommend the tested substance for further preclinical studies as a promising agent that can be used in vascular accidents.