Вивчення впливу нових засобів на показники стану печінки здорових щурів

Abstract

Проведена оцінка впливу нових комбінованих засобів адаптогенної дії: полентару, феполену та фелентару, розроблених у НФаУ, в порівнянні з екстрактом елеутерокока на біохімічні та морфологічні показники стану печінки здорових щурів. Встановлено, що нові комбіновані засоби: полентар, фелентар та феполен при введенні здоровим щурам протягом місяця не проявляли токсичного впливу на стан печінки та, на відміну від препарату порівняння — екстракту елеутерокока, на тлі якого спостерігалось деяке напруження ендогенної антиоксидантної системи, не викликали напруження органа. Як і референтний препарат — екстракт елеутерокока, досліджувані засоби посилювали білоксинтетичну функцію печінки, що морфологічно відбилось у вигляді зменшення кількості функціонально неактивних гепатоцитів (з мікроядерцями у ядрі) та збільшення кількості активно функціонуючих клітин (з двома та більше ядерцями у ядрі) і є свідченням підвищення функціональної активності та життєстійкості гепатоцитів, тобто їх адаптаційних можливостей.

The estimation of the new combined adaptogenic drugs: Pollentar, Phepolen and Phelentar developed at the National University of Pharmacy has been performed comparing them with the Eleutherococсus extract by the biochemical and morphological indexes of the liver's state. The new combined drugs: Pollentar, Phepolen and Phelentar have been proven to have no toxic effect on the state of liver when injecting to the animals for one month and unlike the reference drug — the Eleutherococсus extract, which administration causes some tension of the protective physiological systems (the endogenic anti-oxidative system), they do not cause the tension of the organ's function. Like a reference drug - the Eleutherococсus extract the drugs studied increase the protein synthetic hepatic function and as a result in morphology the decrease of the quantity of the functionally non-active hepatocytes (with the micronucleolus in the nucleus) and the increase of the quantity of the actively functioning cells (with two and more nucleolus in the nucleus). It testifies the increase of the functional activity and viability of hepatocytes, i.e. their adaptive potential.