Antiepileptic potential of Fumaria schleicheri and Ocimum basilicum dry extracts

Abstract

The results of investigation of the antiepileptic activity of promising herbal anticonvulsants – Fumaria schleicheri (FSDE) and Ocimum basilicum (OBDE) dry extracts – are presented. The herbal remedies were administered intragastrically in the conditionally effective dose of 100 mg/kg in the therapeutic and preventive mode during 3 days with the last time of 30 minutes before the experiments. As reference drugs sodium valproate and carbamazepine were chosen. Under the conditions of maximal electroshock (MES) test the ability of the chosen dry extracts to prevent the development of primarily generalized convulsions was studied. For the in-depth study of antiepileptic properties of FSDE and OBDE the model of pentylenetetrazole (corasole)-induced kindling has been chosen. In general the researched dry extracts in the condition of the MES test have shown the anticonvulsant effect on the level of sodium valproate, but they were slightly inferior in efficacy compared with carbamazepine. On the model of pentylenetetrazole-induced kindling it has been shown that FSDE unlike OBDE and sodium valproate has the ability to prevent convulsions under the conditions of experimental chronic epileptogenesis. Thus, it has been found that OBDE is able to prevent the development of primary generalized seizures, while FSDE prevents acute paroxysms stimulated by electrical impulse and chronic epileptogenesis.

В роботі представлені результати дослідження протиепілептичної активності перспективних рослинних антиконвульсантів – сухих екстрактів рутки Шлейхера (СЕРШ) та базиліку камфорного (СЕБК). Рослинні препарати вводили внутрішньошлунково в умовно ефективній дозі 100 мг/кг у лікувально-профілактичному режимі протягом трьох днів, востаннє за 30 хв до експерименту. В якості препаратів порівняння було обрано натрію вальпроат та карбамазепін. За умов тесту максимального електрошоку (МЕШ) вивчали здатність обраних сухих екстрактів запобігати розвитку первинно-генералізованих судом. Для поглибленого дослідження протиепілептичних властивостей СЕРШ та СЕБК було обрано модель пентилентетразолового (коразолового) кіндлінгу. Загалом досліджувані сухі екстракти за умов тесту МЕШ виявили виразний протисудомний ефект на рівні натрію вальпроату, проте поступалися за ефективністю карбамазепіну. На моделі пентилентетразолового кіндлінгу було встановлено, що СЕРШ, на відміну від СЕБК та натрію вальпроату, має здатність запобігати розвитку судом за умов експериментального хронічного епілептогенезу. Отже, встановлено, що СЕБК виявляє антиконвульсивну активність на моделі первинно-генералізованих судом, у той час як СЕРШ запобігає розвитку як гострих електростимульованих пароксизмів, так і хронічного епілептогенезу.

В работе представлены результаты исследования противоэпилептической активности перспективных растительных антиконвульсантов – сухих экстрактов дымянки Шлейхера (СЭДШ) и базилика камфорного (СЭБК). Растительные препараты вводили внутрижелудочно в условно эффективной дозе 100 мг/кг в лечебно-профилактическом режиме в течение трех дней, в последний раз за 30 мин до эксперимента. В качестве препаратов сравнения выбраны натрия вальпроат и карбамазепин. В условиях теста максимального электрошока (МЭШ) изучали способность исследуемых сухих экстрактов предотвращать развитие первично-генерализованных судорог. Для углубленного изучения противоэпилептических свойств СЭДШ и СЭБК выбрана модель пентилентетразолового (коразолового) киндлинга. В целом исследуемые сухие экстракты в условиях теста МЭШ выявили значительный противосудорожный эффект на уровне натрия вальпроата, однако уступали по эффективности карбамазепину. На модели пентилентетразолового киндлинга было установлено, что СЭДШ, в отличие от СЭБК и натрия вальпроата, имеет свойство предотвращать развитие судорог в условиях экспериментального хронического эпилептогенеза. Итак, установлено, что СЭБК оказывает антиконвульсивную активность на модели первично-генерализованых судорог, в то время как СЭДШ предотвращает развитие как острых электростимулируемых пароксизмов, так и хронического эпилептогенеза.