The chromatographic study of the extracts of glibenclamide, gliclazide and glimepiride obtained from biological objects

Abstract

This article presents the results of the standardized conditions elaboration for detection and identification of sulfonylureas derivatives (SUD) such as glibenclamide, gliclazide and glimepiride obtained by chromatographing of their extracts from the liver tissues using TLC method. The isolation of SUD from a biological object has been conducted with the help of general methods for chemico-toxicological analysis of drugs such as extraction with water acidified by oxalic acid according to Vasileva method and extraction with ethanol acidified by oxalic acid according to Stas-Otto method. The chloroform extracts obtained have been examined according to the methodology of TLC-screening of drugs in two stages. At the first stage ethyl acetate as the common mobile phase was used, and at the second stage – the special systems for the substances studied such as ethyl acetate – glacial acetic acid (49.5:0.5) and methylene chloride – ethyl acetate – glacial acetic acid (50:50:1). For detection of their adsorption zones the specific reagents were used: 1% solution of vanillin and 5% solution of chloral hydrate. It has been found that the chloroform extracts of SUD previously introduced in the model sample of the liver in the concentration of 20 mg per 50 g of the biological object and isolated from this sample by Stas-Otto method have satisfactory Rf values that meet the chromatographic parameters of Rf values of the standard substances. However, when chromatographing the chloroform extracts of SUD introduced in the biological object in the same concentration and isolated from it by Vasileva method the absorption zones in the thin layer have not been found. With increase in concentrations of the compounds studied to 50 mg per 50 g of the biological object and subsequent chromatography of the corresponding chloroform extracts obtained by Vasileva method, their Rf value did not correspond to the chromatographic parameters of the standard substances. Thus, the application of Vasileva method to obtain the extracts of the SUD under study from the liver tissues has a negative impact on their detection sensitivity and parameters of the chromatographic mobility in the thin layer. It has been determined that the proposed and standardized conditions for detection and identification of SUD drugs by TLC are suitable for chemico-toxicological analysis of chloroform extracts obtained from the liver tissues by Stas-Otto method.

Висвітлені результати стосовно опрацювання стандартизованих авторами умов виявлен- ня та ідентифікації похідних сульфонілсечовини (ПСС): глібенкламіду, гліклазиду та глімепі- риду, які були одержані при хроматографуванні їх вилучень з тканин печінки методом ТШХ. Для ізолювання ПСС з біологічного об’єкту застосовували загальні для хіміко-токсикологіч- ного аналізу лікарських речовин методи: підкисленою водою (метод Васильєвої) та підкисле- ним етанолом (метод Стаса-Отто). Одержані хлороформні екстракти ПСС хроматогра- фували в тонкому шарі відповідно до методології ТШХ-скринінгу лікарських речовин у два етапи. На першому етапі досліджень як загальну рухому фазу використовували етилаце- тат, а на другому – спеціальні для досліджуваних сполук системи: етилацетат-кислота ацетатна льодяна (49,5:0,5) та метиленхлорид-етилацетат-кислота ацетатна льодяна (50:50:1). Для виявлення зон їх адсорбції використовували специфічні реагенти: 1% розчин ваніліну та 5% розчин хлоралгідрату. Встановлено, що при хроматографуванні хлороформ- них екстрактів ПСС, попередньо уведених у модельний зразок печінки в концентрації 20 мг на 50 г біологічного об’єкту та виділених з останнього методом Стаса-Отто, їх значення Rf задовільно відповідали хроматографічним параметрам відповідних стандартних речо- вин. Проте при хроматографуванні хлороформних екстрактів ПСС, уведених у біологічний об’єкт в аналогічній концентрації та виділених з нього методом Васильєвої, зони їх адсорбції у тонкому шарі не виявлені. При збільшенні концентрації досліджуваних сполук до 50 мг на 50 г біологічного об’єкту та хроматографуванні відповідних хлороформних екстрактів, одер- жаних методом Васильєвої, їх значення Rf не відповідали хроматографічним параметрам відповідних стандартних речовин. Отже, застосування методу Васильєвої для ізолювання досліджуваних ПСС з тканин печінки негативно впливає на чутливість їх виявлення та пара- метри хроматографічної рухливості в тонкому шарі сорбенту. Запропоновані та стандар- тизовані умови виявлення та ідентифікації лікарських речовин ПСС методом ТШХ визначені придатними для хіміко-токсикологічного дослідження їх хлороформних екстрактів, одержа- них з тканин печінки методом Стаса-Отто.

Освещены результаты по апробированию стандартизированных авторами условий обна- ружения и идентификации производных сульфонилмочевины (ПСМ): глибенкламида, гликлазида и глимепирида, которые были получены при хроматографировании их извлечений из тканей печени методом ТСХ. Для изолирования ПСМ из биологического объекта применяли общие для химико-токсикологического анализа лекарственных веществ методы: подкисленной водой (метод Васильевой) и подкисленным этанолом (метод Стаса-Отто). Полученные хлороформные экстракты ПСМ хроматографировали в тонком слое в соответствии с ме- тодологией ТСХ-скрининга лекарственных веществ в два этапа. На первом этапе иссле- дований как общую подвижную фазу использовали этилацетат, а на втором – специальные для исследуемых соединений системы: этилацетат-кислота уксусная ледяная (49,5:0,5) и метиленхлорид-этилацетат-кислота уксусная ледяная (50:50:1). Для обнаружения зон их адсорбции использовали специфические реагенты: 1% раствор ванилина и 5% раствор хлоралгидрата. Установлено, что при хроматографировании хлороформных экстрактов ПСМ, предварительно введенных в модельный образец печени в концентрации 20 мг на 50 г биологического объекта и выделенных из последнего методом Стаса-Отто, их значения Rf удовлетворительно отвечали хроматографическим параметрам соответствующих стандартных веществ. Однако при хроматографировании хлороформных экстрактов ПСМ, вве- денных в биологический объект в аналогичной концентрации и выделенных из него методом Васильевой, зоны их адсорбции в тонком слое не обнаружены. При увеличении концентрации исследуемых соединений до 50 мг на 50 г биологического объекта и хроматографировании соответствующих хлороформных экстрактов, полученных методом Васильевой, их значе- ния Rf не соответствовали хроматографическим параметрам соответствующих стан- дартных веществ. Таким образом, применение метода Васильевой для изолирования ис- следуемых ПСМ из тканей печени негативно влияет на чувствительность их обнаружения и параметры хроматографической подвижности в тонком слое сорбента. Предложенные и стандартизированные условия обнаружения и идентификации лекарственных веществ ПСМ методом ТСХ определены приемлемыми для химико-токсикологического исследования их хлороформных экстрактов, полученных из тканей печени методом Стаса-Отто.