Мовно-художня інтерпретація антропонімів у віршах Дмитра Павличка

Abstract

У пропонованій статті автор засвідчує, що Д. Павличко активно використовує в поетичних творах антропоніми і відводить їм особливу роль: одиниці досліджуваного розряду лексики виступають засобом інтимізації оповіді, ідентифікації країни, стають основою прийому інакомовлення, набувають символічного значення, що сприяє розкриттю художнього задуму поета і реалізації творчої індивідуальності митця. В статье автор рассматривает вопрос использования в поетических произведениях Д. Павлычко антропонимов и отводит им особенную роль: единицы исследуемого разряда лексики являються средством интимизации повествования, идентификаци страны, становятся основой иносказательности, приобретают символическое значение, что способствует раскрытию художественного замысла поэта и реализаци его творческой индивидуальности. The article deals with the interpretation of anthroponyms actively used by D. Pavlychko in his poetic works. He features them: units of the analyzed vocabulary class are the means of narration intimization and of country identification; they become the base of periphrasis; they obtain symbolic meaning, and it promotes to better opening of poet’s artistic idea and to its creative individualization realization.