Вербалізація образу матері у поетичних творах Василя Борового (за матеріалами збірки «Червоне сонце Каєркана»)

Abstract

The article deals with the lingual content of poetry by Vasyl Borovoy in the book ≪The Red Sun of Kayerkan≫. The researcher uses such research methods as observation, description, contextual and stylistic analysis. The aim of the study is to determine linguistic units used for verbalization of the mother image as an important language and aesthetic component of the artistic world of the poet, and to characterize the peculiarities of these linguistic units functioning in poetic speech of the artist. Monitoring the linguistic expression of the studied image has showed that in the poetry of V. Borovoy the mother means a good, light, love, wisdom, life; she is a dear mother-earth, she acts as a life-giving principle. For verbalization of the mother image in his poetic collection ≪The Red Sun of Kayerkan≫ V. Borovoy actively uses language and expressive means of different levels of organization of the Ukrainian language. To uncover an artistic concept the artist uses with a stylistic aim the following types of sentences: imagery (epithets: quiet, tender, tired mother, broken with age or hard work, golden tears; comparison: mother darkened like a soil; metaphors: world in a tiny tear, anxiety broke in a bunch of ash, terminate hopes, to read anguish), vocabulary (words with antonymous meaning: it is both cold and drearily / Without your kindness and warmth, lexemes inherent in everyday conversational speech: throw ground), phraseology (idioms (traditional: to praise God, it is dawning in the window and transformed: you haven’t treaded the ground for a long time) and author aphorisms: Go truth - my cross is upon thee, / Whatever is in the world), grammar (different parts of speech (including verbs: And the hope has so diminished, / And has already turned into a spark, / That has not smouldered – reduced to ashes, / And couldn’t incinerate) types of sentences (including the broken one: There is no mother any more - had barely a little one left the cradle, / Father was taken by a train ...). У пропонованій статті дослідник, застосовуючи такі методи дослідження, як спостереження, опис, контекстуальний і стилістичний аналіз, вивчає лінгвальне наповнення поетичних творів Василя Борового, уміщених у збірці «Червоне сонце Каєркана», з метою визначення мовних одиниць, використаних для вербалізації образу матері як важливого мовно-естетичного компонента художнього світу поета, й характеристики особливостей їх функціонування у поетичному мовленні митця. Спостереження за мовним вираженням досліджуваного образу засвідчили, що мати у поезії В. Борового – це добро, світло, любов, мудрість, життя, це рідна земля-матінка як животворче начало. Для вербалізації образу матері у поетичній збірці «Червоне сонце Каєркана» В. Боровий активно використовує мовно-виражальні засоби різних рівні організації української мови. Ужиті зі стилістичною метою образні (епітети: мати тиха, ласкава, утомлена, літами чи трудом ізломлена, золоті сльози; порівняння: мати, потемніла, мов земля; метафори: світ у крихтці сльози, тривога спалахнула купкою золи, обірвати надії, читати тугу), лексичні (слова з антонімічним значенням: і холодно і тоскно / Без доброти твоєї й теплоти, лексеми, властиві розмовно-побутовому мовленню: вергати землю), фразеологічні (фразеологізми (традиційні: славити Бога, в шибці світає й трансформовані: не довго топтав ти ряст) й авторські афоризми: Йди правдиво – хрест мій на тобі, / Як уже на світі б не велось!), граматичні (різні частини мови (зокрема дієслова: Та ще надія – так змаліла, / Що вже як іскорка була, / Яка й не тліла – попеліла, / І спопеліти не змогла) й різновиди речень (зокрема обірване: Неньки не стало – ледве мала залишила колиску, / Батька ж – поїздом…) служать для розкриття художнього задуму митця.