Порівняльне дослідження жирнокислотного складу коренів петрушки кореневої та листової

Abstract

Вступ. Петрушка є однією з найпоширеніших рослин, яку часто використовують в багатьох кухнях світу. В Україні культивують два види петрушки: листову (звичайну та кучеряву) та кореневу. Листова петрушка характеризується великою кількістю зеленої маси та гарним зовнішнім виглядом, але на відміну від петрушки кореневої не утворює м’ясистого коренеплоду. Корені петрушки входять до складу імпортних лікарських засобів: «Гербіон урологічні краплі» (Словенія), «Фітолізин» (Польща), «Редуктан» (Чеська республіка) та вітчизняних препаратів «Уронефрон» та «Фітолізин плюс» [5]. Мета. Визначити жирнокислотний склад двох видів петрушки: кореневої і лист- кової та порівняти отримані результати. Матеріали і методи. Визначення проводили методом газової хроматографії. Дослідження полягає в перетворенні тригліцеридів жирних кислот у їх метилові естери та подальшому аналізі останніх. Результати. Визначено, що в обох об’єктах дослідження міститься по 17 жирних кислот. У найбільшій кількості містяться лінолева, пальмітинова, олеїнова та ліноленова кислоти. Висновки. Вперше визначено жирнокислотний склад коренів петрушки кореневої та листової. В коренях обох видів вміст ненасичених жирних кислот значно перевищує вміст насичених (в коренях петрушки кореневої 67,36 % проти 22,23 %, в коренях петрушки листкової 63,95 % проти 21,92 %), що буде враховано при розробці методів аналізу нових фітозасобів на основі досліджуваної сировини.

Введение. Петрушка является одним из самых распространенных растений, которое часто используют во многих кухнях мира. В Украине культивируют два вида петрушки: листовую (обыкновенную и кудрявую) и корневую. Листовая петрушка характеризуется большим количеством зеленой массы и красивым внешним видом, но в отличии от петрушки корневой не образует мясистого корнеплода. Корни петрушки входят в состав импортных лекарственных средств: «Гербион урологические капли» (Словения), «Фитолизин» (Польша), «Редуктан» (Чешская республика) и отечественных препаратов «Уронефрон» и «Фитолизин плюс». Цель. Определить жирнокислотный состав двух видов петрушки: корневой и листовой и сравнить полученные результаты. Материалы и методы. Определение проводили методом газовой хромато- графии. Исследование состоит в превращении триглицеридов жирных кислот в их метиловые эфиры и дальнейшем анализе последних. Результаты. Определено, что в обоих объектах исследования содержится по 17 жирных кислот. Преобладают линолевая, пальмитиновая, олеиновая и линоленовая кислоты. Выводы. Впервые определен жирнокислотный состав корней петрушки корне- вой и листовой. В корнях обоих видов содержание ненасыщенных жирных кислот значительно превышает содержание насыщенных (в корнях петрушки корневой 67,36 % к 22,23 %, в корнях петрушки листовой 63,95 % к 21,92 %), что будет учтено при разработке методов анализа новых фитосредств на основе исследуемого сырья.

Introduction. Parsley is one of the most widely spread plants often used in many cuisines all over the world. There are two varieties of parsley cultivated in Ukraine: leaf (plain and curly leaved) and root. Leaf parsley is characterized by the high quantity of green phytomass and pleasant exterior, but unlike the root parsley it doesn’t form a fleshy root. The parsley roots are present in the imported remedies composition: «Herbion urological drops» (Slovenia), «Phytolysinum» (Poland), «Reductan» (Czech Republic) and home-produced remedies «Uronephron» and «Phytolysinum plus». Aim. To determine the fatty acid content of two parsley varieties: root and leaf, and to compare the obtained results. Materials and methods. The determination was carried out by means of gas chromatography. The study is based on the transformation of fatty acids triglycerides into their methyl esters and further analysis of the latter. Results. Both objects were found to contain 17 fatty acids. Linoleic, palmitic, oleic and linolenic acids were found in the highest quantities. Conclusions. Fatty acids composition of leaf and root parsley roots was determined for the first time. In the roots of both varieties the content of unsaturated fatty acids significantly prevailed over the content of the saturated ones (67.36% in the root parsley roots against 22.23%; 63.95% in the leaf parsley roots against 21.92%). This fact will be taken into account when working out the analysis methods for the new remedies on the basis of studied raw materials.