Проблема антибіотикорезистентності та пошук сполук з потенційною антимікобактеріальною активністю серед похідних піперазину

Abstract

Серед соціальних і медичних проблем суспільства туберкульоз посідає особливе місце. На сьогодні у світі захворюваність на туберкульоз є однією з основних проблем охорони здоров᾽я. Лікування вимагає пошуку нових та удосконалення вже відомих препаратів, оскільки відбувається швидка адаптація будників туберкульозу до дії лікарських субстанцій. Основу терапії туберкульозу складають синтетичні антимікобактеріальні засоби. Ускладненням терапії є розвиток побічних явищ і супутніх захворювань, що вимагає індивідуалізованого швидкого та ефективного лікування. Таким чином, пошук антимікобактеріальних БАР нової хімічної структури є перспективним напрямком. На сьогодні не втратив своєї актуальності протитуберкульозний антибіотик, що містить залишок N-метилпіперазину ‒ рифампіцин, який астосовується для лікування туберкульозу та лепри, а також у боротьбі із стійким до метіциліну стафілококом (Staphylococcus aureus) у комбінації з фусидовою кислотою.