Стан гістоструктури яєчників статевозрілих нащадків щурів народжених від матерів з фетоплацентарною недостатністю

Abstract

На сьогодні не відомо як впливає фетоплацен- тарна недостатність на стан та функціонування репродуктивної системи дорослих самиць щурів які народилися від матерів з ускладненою вагітністю. Мета роботи – дослідити гістологічний стан яєчників статевозрілих нащадків щурів народжених від самиць різного віку з фетоплацентарною недо- статністю та порівняти з коригуючим впливом фар- мацевтичної композиції. До дослідження залучали здорових статевозрі- лих самиць щурів популяції Вістар, молодого (3-4 місяця) і зрілого (8-10 місяців) репродуктивного віку. Для отримання нащадків було сформовано 8 груп по 7 вагітних самиць: гр. 1 та 2 – інтактні, двох вікових груп; гр. 3 та 4 – самиці з експеримен- тальною фетоплацентарною недостатністю моло- дого та зрілого репродуктивного віку; гр. 5 та 6 – молоді та зрілі тварини з експериментальною фе- топлацентарною недостатністю та додаванням до їжі фармацевтичної композиції з 11 до 19 доби ва- гітності, гр. 7 та 8 – молоді та зрілі тварини з експе- риментальною фетоплацентарною недостатністю, яким додавали до їжі препарат порівняння – «Дипіридамол». Моделювання фетоплацентарної недостатності проводили шляхом щоденного підш- кірного введення самицям з 12-го по 18-й день ва- гітності 50 % олійного розчину тетрахлорметану в дозі 2 мл/кг маси тіла. Для гістологічного дослі- дження брали по одному яєчнику від тварини. Яєч- ники цілком фіксували у 10 % розчині формаліну, проводили по спиртах зростаючої міцності, залива- ли у парафін. Зрізи забарвлювали гематоксиліном та еозином. З кожного яєчника робили серійні зрізи за типом топографічних. Оцінювалася гістологічну структуру органу та визначали кількісний склад структурно-функціональних елементів в ньому. Фетоплацентарна недостатність матерів різно- го віку негативно впливає на стан яєчників нащад- ків щурів. А саме, спостерігали зменшення жовтих тіл і кількості фолікулів різного ступеню стиглості, зменшення пулу примордіальних фолікулів, інтен- сифікацію процесу атрезії фолікулів – тобто зміни нормальної динаміки визрівання фолікулів. При застосуванні фармацевтичної композиції у вагітних щурів різного віку спостерігали активацію резерву фолікулогенезу, на тлі зниження атрезії фолікулів, наслідком чого більша кількість фоліку- лів розвивалась і досягала овуляції. Препарат по- рівняння «Дипіридамол» виявляв менш виразний вплив на оогенез нащадків.