Аналіз фармацевтичного забезпечення лікарськими засобами, які застосовуються в терапії інсектної алергії, та підходи щодо розробки нових лікарських засобів у формі гелю для місцевого лікування

Abstract

Мета: аналіз асортименту ЛЗ, що застосовуються для місцевого лікування ІА, та підходів щодо розробки нових вітчизняних ЛЗ у формі гелю для її лікування. Матеріали та методи: наукові публікації вітчизняних та іноземних авторів, дані з офіційних сайтів із профільної тематики, МКХ-10, матеріали Державного реєстру лікарських засобів України, Компендіум, Протокол надання медичної допомоги при інсектній алергії; використовували методи системного аналізу, порівняння, графічного, аналітичного та контент-аналізу. Результати дослідження. Досліджено схему лікування ІА залежно від тяжкості форми (легка, середньотяжка, тяжка, анафілактичний шок), що наведена у Протоколі надання медичної допомоги при інсектній алергії (наказ МОЗ України від 03.07.2006 р. № 432). Лікування ІА здійснюється ЛЗ підгрупи D04A A – Антигістамінні засоби для місцевого застосування, яка налічує всього 5 ЛЗ (з урахуванням форм випуску), 80 % яких іноземного виробництва, 60 % виробляються у формі гелю. Це дуже мало, оскільки існує питання місцевої терапії наслідків укусів комах у дітей, бо постійне розчісування місць укусів є загрозою інфікування ран та затримки їх загоєння. Висновки. Доведено доцільність розробки нових, доступних, порівняно з іноземними, вітчизняних ЛЗ для місцевої терапії проявів алергічних реакцій на укуси або ужалення комах на прикладі запропонованої фармацевтичної композиції у формі гелю, яку можна застосовувати для лікування ІА у дітей.

Aim. To analyze the range of drugs used in the local treatment of IA and approaches to the development of new domestic drugs in the form of a gel. Materials and methods. The scientific publications of domestic and foreign authors, data from official sites on the subject, ICD-10, materials of the State Register of Medicines of Ukraine, directory Compendium, Protocol for medical care for insect allergies, as well as methods of the system analysis, comparison, graphical, analytical and the content analysis were used. Results. The regimen of IA treatment has been studied depending on the severity (mild, moderate, severe, anaphylactic shock), which is given in the Protocol of medical care for insect allergies in accordance with the Order of the Ministry of Health of Ukraine from 03.07.2006 No.432. It is considered that IA is treated with the subgroup “D04A A – Antihistamines for topical application”, which has only 5 drugs (including release forms); among them 80 % of medicines are foreign, 60 % are produced in the form of a gel. It is very insufficient because of the fact that there are consequences of insect bites during the local therapy of children since constant scratching of the bite sites is a threat of infection of wounds and delay their healing. Conclusions. On the example of the pharmaceutical composition in the form of a gel, the expediency for developing new domestic drugs that are available compared to foreign ones for the local therapy in IA, and manifestations of allergic reactions to insect bites has been proven.

Цель: анализ ассортимента ЛС, применяемых при местном лечении ИА, и подходы к разработке новых отечественных ЛС в форме геля. Материалы и методы: научные публикации отечественных и зарубежных авторов, данные из официальных сайтов по профильной тематике, МКБ-10, материалы Государственного реестра лекарственных средств Украины, Компендиум, Протокол оказания медицинской помощи при инсектной аллергии; использовали методы системного анализа, сравнения, графического, аналитического и контент-анализа. Результаты исследования. Исследована схема лечения ИА в зависимости от тяжести формы (легкая, среднетяжелая, тяжелая, анафилактический шок), которая приведена в Протоколе оказания медицинской помощи при инсектной аллергии (приказ МЗ Украины от 03.07.2006 г. № 432). Лечение ИА осуществляется ЛС подгруппы D04A A – Антигистаминные средства для местного применения, которая насчитывает всего 5 ЛС (с учетом форм выпуска), 80 % из них иностранного производства, 60 % производятся в форме геля. Этого весьма недостаточно из-за вопроса местной терапии последствий укусов насекомых у детей, поскольку постоянное расчесывание мест укусов является угрозой инфицирования ран и задержки их заживления. Выводы. Доказана целесообразность разработки новых, доступных, по сравнению с иностранными, отечественных ЛС для местной терапии проявлений аллергических реакций на укусы или ужаления насекомых на примере фармацевтической композиции в форме геля для лечения ИА у детей.