Дослідження епідеміології ВІЛ та СНІД як важлива складова у розробці напрямів раціонального використання обмежених ресурсів охорони здоров’я та фармацевтичного забезпечення населення в Україні

Abstract

Мета: дослідження показників, що характеризують епідеміологічний профіль населення України за ВІЛ та СНІД у динаміці років. Матеріали та методи: дані Центру громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України; загальнотеоретичні (історичний, аналітико-порівняльний, системний, логічний та ін.) і прикладні (епідеміологічні, математико-статистичні та ін.) методи. Результати дослідження. Установлено, що упродовж 2015-2019 рр. спостерігалося зростання показників інфікування населення ВІЛ як статевим, так і парентеральним шляхом (окрім даних 2017 р.). У 2019 р. кількість випадків інфікування людей статевим шляхом, порівняно з даними 2015 р., зросла на 27,1 %, а парентеральним – на 31,4 %. Позитивною є тенденція до планомірного зниження кількості дітей, які були народжені від ВІЛ-інфікованих матерів протягом всього періоду спостереження. У 2019 р., порівняно з даними 2015 р., спостерігається збільшення кількості ВІЛінфікованих дорослих осіб на 3,1 %, а кількість хворих на СНІД, навпаки, зменшилася на 11,3 %. Важливим є факт зниження у 2019 р., порівняно з даними 2015 р., кількість ВІЛ-позитивних дітей до 18 років на 27,3 %, а дітей до 14 р. – на 27,6 %. Негативним є збільшення кількості випадків летальності від СНІД серед дорослих з асоційованими патологіями у 2015-2018 рр. Серед дітей до 18 років у 2019 р. спостерігалось збільшення кількості летальних випадків на 18,0 %. За даними аналізу структури ВІЛ інфікованих за віком установлено планомірне зростання питомої ваги (%) дорослих осіб (від 81,0 % – 2015 р. до 86,6 % – 2019 р.). Крім цього, спостерігається збільшення кількості хворих дорослих, що припадають на одну ВІЛ-позитивну дитину до 18 років (2015 р. – 4,27 дорослих хворих, у 2016 р. – 4,98, у 2017 р. – 4,91, 2018 р. – 5,39, 2019 р. – 6,68). Висновки. Наявність позитивних тенденцій у розвитку епідеміологічного профілю населення України з ВІЛ та СНІД у майбутньому потребує не лише фінансової підтримки з боку держави та суспільства, а й розробки та упровадження відповідних соціальних і просвітницьких проєктів, що спрямовані на запобігання подальшому розповсюдженню зазначеної інфекції в популяції.

Aim. To study the indicators characterizing the epidemiological profile of the population of Ukraine concerning HIV and AIDS in the dynamics of the years. Materials and methods. Data from the Center for Public Health of the Ministry of Health of Ukraine were used. Both general theoretical (historical, analytical-comparative, systemic, logical, etc.) and applied methods (epidemiological, mathematical-statistical, etc.) were applied. Results. It was found that during 2015-2019 there was an increase in the rates of HIV infection of the population, both sexually and parenterally (excluding data for 2017). In 2019, the number of cases of human infection through sexual contact increased by 27.1 % compared to 2015, and via parenteral infection – by 31.4 %. The trend towards a systematic decrease in the number of children born to HIV-infected mothers during the entire follow-up period was positive. In 2019, compared with the data for 2015, there was an increase in the number of HIV-infected adults by 3.1 %, while AIDS patients, on the contrary, decreased by 11.3 %. An important fact was a decrease in the number of HIV-infected children under 18 by 27.3 % and children under 14 by 27.6 % in 2019 compared to 2015. A negative trend was an increase in the number of deaths from AIDS-related pathologies among adults in 2015-2018, as well as among children under 18 years of age in 2019 by 18.0 %. Based on the results of the analysis of the structure of HIV-infected people by age, there was a systematic increase in the proportion (%) of adults (from 81.0 % in 2015 to 86.6 % in 2019). In addition, the number of adult patients per HIV-infected child under the age of 18 was increasing (2015 – 4.27 adult patients, in 2016 – 4.98 people, in 2017 – 4.91 people, 2018 – 5.39 people, and 2019 – 6.68 people). Conclusions. The presence of positive trends in the development of the epidemiological profile of the population of Ukraine for HIV and AIDS requires not only financial support from the state and society in the future, but also the development and implementation of the appropriate social and educational projects aimed at preventing further spread of this infection among the population.

Цель: исследование показателей, характеризующих эпидемиологический профиль населения Украины по ВИЧ и СПИД в динамике лет. Материалы и методы: данные Центра общественного здоровья Министерства здравоохранения Украины; общетеоретические (исторический, аналитико-сравнительный, системный, логический и др.) и прикладные (эпидемиологические, математико-статистические и др.) методы. Результаты исследований. Установлено, что на протяжении 2015-2019 гг. наблюдался рост показателей инфицирования населения ВИЧ как половым, так и парентеральным путем (кроме данных 2017 г.). В 2019 г. количество случаев инфицирования людей половым путем, по сравнению с данными 2015 г., выросло на 27,1 %, а парентеральным – на 31,4 %. Положительной является тенденция к планомерному снижению количества детей, которые были рождены от ВИЧинфицированных матерей в течение всего периода наблюдения. В 2019 г., по сравнению с данными 2015 г., наблюдалось увеличение количества ВИЧ-инфицированных взрослых на 3,1 %, а больных СПИД, наоборот, уменьшилось на 11,3 %. Важным является факт снижения в 2019 г, по сравнению с данными 2015 г., количества ВИЧ-позитивных детей до 18 лет на 27,3 %, а детей до 14 лет – на 27,6 %. Негативным является увеличение количества случаев летальности от СПИД среди взрослых лиц с ассоциированными патологиями в течение 2015-2018 гг. Среди детей до 18 лет в 2019 г. наблюдалось увеличение количества летальных случаев на 18,0 %. По данным анализа структуры