Дослідження поняття «медична грамотність» та підходів до її оцінки

Abstract

Мета: аналіз підходів до визначення медичної грамотності та оцінки її рівня у різних країнах світу. Матеріали та методи: публікації у періодичних наукових виданнях, монографії, матеріали офіційних сайтів всесвітніх організацій та баз даних: JMIR, PubMed, ISI Web of Science, Academic Search Premier та Allied Health Literature. Під час дослідження використано методи контент-аналізу, історичний, системно-аналітичний, узагальнення. Результати досліджень. Авторами здійснено огляд літературних даних, присвячених вивченню поняття «медична грамотність» та підходів до його оцінки. Проведено узагальнення хронологічних періодів формування поняття «медична грамотність». Визначено, що у більшості досліджень ключовими інструментами оцінки рівня медичної грамотності є тести TOFHLA, REALM, NVS і HLS-EU-Q47. За результатами змістовного аналізу існуючих підходів до оцінки рівня медичної грамотності населення проведено узагальнення основних показників, за допомогою яких буде проведена оцінка, та виділено переваги і недоліки цих тестів. Висновки. Проведений аналіз доводить, що перспективним дослідженням є розробка універсального й оптимального інструментарію для оцінки рівня медичної грамотності, а також виділення поняття «фармацевтична грамотність» з його складовими, розробка методик оцінки фармацевтичної грамотності, упровадження та оцінка практик підвищення медичної та фармацевтичної грамотності на національному рівні.

Aim. To analyze global approaches to determining medical literacy and assessing its level in the world. Materials and methods. The research materials were publications in scientific periodicals, monographs, materials of official websites of world organizations and databases, such as JMIR, PubMed, ISI Web of Science, Academic Search Premier and Allied Health Literature. During the study the methods of the content analysis, historical, system-analytical, generalization were used. Results. The authors have reviewed the literature on the concept of “medical literacy” and approaches to its assessment. The chronological periods of formation of the concept of “medical literacy” have been generalized. The following tests have been identified as key tools for assessing medical literacy in most studies: TOFHLA, REALM, NVS, and HLS-EU-Q47. Based on the results of the content analysis of the existing approaches in assessing the level of medical literacy of the population, the main indicators proposed for evaluation have been generalized, and the advantages and disadvantages of these tests have been considered.Conclusions. The analysis conducted has shown that a promising study is the development of universal and optimal tools for assessing the level of medical literacy, as well as the definition of the concept of “pharmaceutical literacy” with its components, the development of methods for assessing pharmaceutical literacy, the implementation and evaluation of practices to improve medical and pharmaceutical literacy.

Цель: анализ подходов к определению медицинской грамотности и оценке ее уровня в странах мира. Материалы и методы: публикации в периодических изданиях, монографии, материалы официальных сайтов всемирных организаций и баз данных: JMIR, PubMed, ISI Web of Science, Academic Search Premier и Allied Health Literature. В ходе исследования использованы методы контент-анализа, исторический, системно-аналитический, обобщения. Результаты исследования. Авторами осуществлен обзор литературных данных, посвященных изучению понятия «медицинская грамотность» и подходов к его оценке. Проведено обобщение хронологических периодов формирования понятия «медицинская грамотность». Определено, что в большинстве исследований ключевыми инструментами оценки уровня медицинской грамотности являются тесты TOFHLA, REALM, NVS и HLS-EU-Q47. По результатам содержательного анализа существующих подходов в оценке уровня медицинской грамотности населения обобщены основные показатели, с помощью которых предлагается проводить оценку, и выделены преимущества и недостатки данных тестов. Выводы. Проведенный анализ показывает, что перспективным исследованием является разработка универсального и оптимального инструментария для оценки уровня медицинской грамотности, а также выделение понятия «фармацевтическая грамотность» с его составляющими, разработка методик оценки фармацевтической грамотности, внедрение и оценка практик по повышению медицинской и фармацевтической грамотности на национальном уровне.