Дослідження стану фармацевтичного забезпечення хворих на деменцію з хворобою Альцгеймера в Україні

Abstract

Мета: дослідження стану фармацевтичного забезпечення хворих на деменцію з хворобою Альцгей- мера в Україні. Матеріали та методи: історичний, графічний, системний, логічний, математико-статистичний методи дослідження. Аналіз структури споживання ліків за показниками величини витрат та кіль- кістю препаратів за МНН здійснювався за допомогою інтегрованого ABC/VEN-аналізу, який ґрунту- вався на розподілі препаратів із застосуванням формального та експертного підходу до оцінки їх клінічної цінності в лікуванні пацієнтів. Результати дослідження. За даними VEN-аналізу з використанням формального підходу (на- явність ліків у відповідній нормативно-правовій базі), препарати зі статусом V мали найнижчі об- сяги споживання (0,4 %) на противагу даним, які ми отримали під час застосування експертного підходу в розподілі препаратів (33,7 %). Установлено, що у VEN-аналізі (формальний підхід) левова частка у структурі споживання припадала на препарати з групи N – 80,9 %, а за даними експерт- ного розподілу ліків, дорівнювала 57,7 %. За даними інтегрованого ABC/VEN-аналізу споживання ЛЗ із застосуванням формального підходу до оцінювання фармакотерапевтичної важливості ліків доведена відсутність у лікуванні пацієнтів препаратів зі статусом А/V, а питома вага препаратів зі статусом А/N дорівнювала 62,3 %. Зі свого боку, згідно з аналогічними дослідженнями, в яких застосовувався експертний підхід, препарати зі статусом A/V становили 30,5 % від загального спо- живання, а A/N – 47,1 %. За формальним підходом, лише 16 препаратів (12,9 %) були віднесені до першої категорії (життєво важливі, потребують контролю), а з урахуванням думки експертів щодо цього – 23 (18,5 %) препаратів. До складу ІІІ категорії ліків (неважливі, не потребують контролю) було віднесено 78 (формальний підхід) і 48 (експертний підхід) ліків. У структурі загального спо- живання препарати І категорії (формальний підхід у VEN-аналізі) займали 80,4 %, а за експертним підходом – 83,2 %, у ІІ категорії аналогічні показники дорівнювали 14,7 та 14,2 %, а в ІІІ категорії – 4,9 та 2,6 % відповідно. Висновки. В умовах неузгодженості вимог вітчизняної нормативно-правової бази, яка регулює фармацевтичне забезпечення із сучасним баченням організації лікувального процесу у хворих на деменцію, актуальним є питання посилення співпраці клінічних фармацевтів і лікарів, а також ак- тивне запровадження результатів клініко-економічних досліджень у практичну охорону здоров’я.

Aim. To conduct the study of the state of pharmaceutical care for patients with dementia in Alzheimer’s disease in Ukraine. Materials and methods. Historical, graphic, systematic, logical, mathematical and statistical research methods were used. The analysis of the structure of drug consumption by cost indicators and the number of drugs according to the INN was carried out using an integrated ABC/VEN-analysis, which was based on the distribution of drugs using the formal and expert approach to assessing their clinical value in the treatment of patients. Results. According to the data of the VEN-analysis using the formal approach (availability of drugs in the relevant regulatory framework), drugs with V status had the lowest consumption volumes (0.4 %) in contrast to the data we obtained when using an expert approach in the distribution of drugs (33.7 %). It was found that in the VEN-analysis (formal approach) the lion’s share in the structure of consumption accounted for drugs from group N – 80.9 %, and according to the data of the expert distribution of drugs, it was equal to 57.7 %. According to the integrated ABC/VEN analysis of drug consumption using the formal approach to assessing the pharmacotherapeutic significance of drugs, it was determined that there were no drugs with A/V status in the treatment of patients. The share of drugs with A/N status was 62.3 %. In turn, according to similar studies in which the expert approach was used, drugs with A/V status accounted for 30.5 % of the total consumption, and A/N was 47.1 %. In the case of using the formal approach, only 16 drugs (12.9 %) were assigned to the first category (vitally important, requiring control), and taking into account the opinion of experts on this issue – 23 (18.5 %) drugs. Category III of drugs (unimportant, not requiring control) included 78 (formal approach) and 48 (expert approach) drugs. In the structure of the total consumption, drugs of category I (formal approach in the VEN analysis) accounted for 80.4 %, and using the expert approach – 83.2 %; in category II, similar indicators were 14.7 % and 14.2 %, and in category III – 4.9 % and 2.6 %, respectively. Conclusions. In the conditions of the inconsistency of the requirements of the national regulatory and legal framework, which regulates the pharmaceutical care with a modern vision of organizing the treatment process of patients with dementia, the issue of strengthening the cooperation between clinical pharmacists and doctors, as well as the active implementation of the results of clinical and economic studies in practical healthcare is relevant.