The management paradigm transformation in pharmacy: from traditional models to the use of digital technologies

Abstract

The relevance of the study is due to the impact of digitalization and crisis factors on the pharmaceutical sector, which determines the need for a theoretical rethinking of the modern management paradigm in pharmacy. Aim. To theoretically substantiate the evolution of the management paradigm in pharmacy, identify the main stages of its transformation, and systematize the characteristics of the contemporary digital management model of pharmaceutical organizations. Materials and methods. The information base for this study was compiled from regulatory and strategic documents (WHO, Ministry of Health of Ukraine) and scientific publications for 2015–2026, retrieved from Scopus, Web of Science, PubMed, and Google Scholar using keywords related to digitalization and management in pharmacy. The study used systemic, structural and functional, comparative, and historical-logical methods, as well as generalization and scientific abstraction. Results and discussion. Six stages in the evolution of the management paradigm in pharmacy, such as administrative-functional, economic-market, strategic, process-oriented, patient-centered, and digital stage, have been systematized. It has been substantiated that each subsequent paradigm does not eliminate the previous one, but transforms and integrates its managerial tools in accordance with changing conditions in the pharmaceutical sector. The transition from managing resources, functions, and operations to managing end-to-end processes, relationships, data, digital platforms, as well as ecosystems, has been identified. The transformation of managerial functions from periodic planning, control, and experience-based decision-making towards dynamic forecasting, real-time monitoring, predictive analytics, automation, and data-driven decision-making has been demonstrated. The social-pharmaceutical dimension of the digital paradigm has been substantiated, within which the digital transformation contributes to improving the accessibility and quality of pharmaceutical care, strengthening patient-centredness, and increasing the social efficiency of pharmaceutical organizations. The need to combine technological efficiency with risk management, cybersecurity, human capital development, and digital resilience has been determined. Conclusions. Digitalization is defined as a systemic transformation of the management paradigm that provides the transition from a predominantly hierarchical and reactive model to an adaptive, process-oriented, network-based, platform, and data-driven management model. Further research should focus on developing methodological approaches to assessing the digital maturity and digital resilience of pharmaceutical organizations, identifying appropriate KPIs, and studying their relationship with the quality of pharmaceutical care and social effectiveness.

Актуальність дослідження зумовлена впливом цифровізації та кризових чинників на фарма- цевтичний сектор, що зумовлює потребу в теоретичному переосмисленні сучасної управлінської парадигми у фармації. Мета – теоретичне обґрунтування еволюції парадигми управління у фармації, визначення основних етапів її трансформації та систематизація характеристик сучасної цифрової моделі управ- ління фармацевтичними організаціями. Матеріали та методи. Інформаційну базу сформовано на основі нормативно-стратегічних актів (ВООЗ, МОЗ України) та наукових публікацій за 2015–2026 рр., відібраних у базах Scopus, Web of Science, PubMed і Google Scholar за ключовими запитами щодо цифровізації та менедж- менту у фармації. У роботі застосовано системний, структурно-функціональний, порівняльний та історико-логічний методи, а також узагальнення і наукової абстракції. Результати та їхнє обговорення. Систематизовано шість етапів еволюції управлінської па- радигми у фармації: адміністративно-функціональний, економіко-ринковий, стратегічний, про- цесно орієнтований, пацієнтоцентричний та цифровий. Обґрунтовано, що кожна наступна пара- дигма не скасовує попередньої, а трансформує та інтегрує її інструментарій відповідно до нових умов функціонування фармацевтичних організацій. Визначено перехід від управління ресур- сами, функціями та операціями до управління наскрізними процесами, відносинами, даними, цифровими платформами та екосистемами. Показано трансформацію управлінських функцій від періодичного планування, контролю та ухвалення рішень на основі досвіду до динамічного про- гнозування, моніторингу в режимі реального часу, предиктивної аналітики, автоматизації та ухвалення рішень на основі даних. Обґрунтовано соціально-фармацевтичний вимір цифрової па- радигми, у межах якого цифрова трансформація сприяє підвищенню доступності та якості фар- мацевтичної допомоги, посиленню пацієнтоорієнтованості та соціальної ефективності фармацев- тичної організації. Визначено необхідність поєднання технологічної ефективності з управлінням ризиками, кібербезпекою, розвитком людського капіталу та забезпеченням digital resilience. Висновки. Цифровізацію визначено як системну зміну управлінської парадигми, що забезпе- чує перехід від переважно ієрархічної та реактивної моделі до адаптивної, процесної, мережевої, платформної та data-driven моделі управління. Перспективи подальших досліджень пов’язані з розробленням методичних підходів до оцінювання цифрової зрілості та цифрової стійкості фар- мацевтичних організацій, визначенням відповідних KPI та дослідженням їхнього взаємозв’язку з якістю фармацевтичної допомоги й соціальною ефективністю