Структурно-економічний аналіз фармацевтичного забезпечення в межах програми реімбурсації «Доступні ліки»

Abstract

Програма реімбурсації «Доступні ліки» є важливим механізмом організації фармацевтичного забезпечення населення, що поєднує повне державне відшкодування вартості окремих лікар- ських засобів (ЛЗ) та часткову співоплату пацієнтів. Актуальним є дослідження структурних та економічних характеристик її функціонування. Мета – структурно-економічний аналіз фармацевтичного забезпечення в межах програми реімбурсації «Доступні ліки». Матеріали та методи. Використано офіційні статистичні дані Національної служби здоров’я України за період 01.04.2019–31.07.2026 рр. Проаналізовано кількість погашених електронних рецептів, відпущених паковань, визначених добових доз (DDD), обсяги державного відшкодуван- ня та рівень фінансової участі пацієнтів. ЛЗ групували за шістьма взаємовиключними інтерва- лами співоплати: 0 %; > 0–10 %; > 10–25 %; > 25–50 %; > 50–75 %; > 75 %. Застосовано бібліогра- фічний, контент-аналіз, структурний, порівняльний та економічний методи, методи групування і статистичного узагальнення. Результати та їхнє обговорення. За досліджуваний період погашено 95,0 млн електронних рецептів, за якими відпущено 204,1 млн паковань ЛЗ. Середня кількість паковань на один по- гашений рецепт становила 2,15. Частка рецептів без співоплати становила 35,5 %, а категорії співоплати > 25–50 % – 29,1 %. Відпущено 6,37 млрд DDD, загальний обсяг державного відшко- дування становив 20,4 млрд грн. На ЛЗ без співоплати припадало 34,8 % DDD та 40,8 % держав- ного відшкодування. Середній розмір відшкодування становив 3,20 грн/DDD. Запропоновано авторську типологію цінових сегментів ЛЗ за рівнем фінансової участі пацієнтів. Із 770 класифі- кованих позицій ЛЗ, які підлягають реімбурсації за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення, 41,17 % становили повністю реімбурсовані ЛЗ, а 62,08 % належали до сегментів із повною реімбурсацією або співоплатою не більше 25 %. Висновки. Установлено структурні особливості фармацевтичного забезпечення та розподілу державного фінансування залежно від рівня фінансової участі пацієнтів. Запропонована типо- логія дозволяє кількісно диференціювати асортимент ЛЗ за рівнем співоплати та може бути ви- користана для структурного моніторингу фінансових параметрів програм реімбурсації.

The “Affordable Medicines” reimbursement program is an important mechanism for organizing pharmaceutical provision, combining full state reimbursement for selected medicines with the partial patient co-payment. The study of its structural and economic characteristics is relevant. Aim. To conduct a structural and economic analysis of pharmaceutical provision within the “Affordable Medicines” reimbursement program. Materials and methods. Official statistics of the National Health Service of Ukraine for the period from 1 April 2019 to 31 July 2026 were analyzed. The study covered the number of redeemed electronic prescriptions, dispensed drug packages, defined daily doses (DDD), government reimbursement expenditures, and the level of patient financial participation. Medicines were grouped into six mutually exclusive co-payment intervals: 0 %; > 0–10 %; > 10–25 %; > 25–50 %; > 50–75 %; and > 75 %. The bibliographic, content analysis, structural, comparative, and economic methods, as well as grouping and statistical generalization methods, were applied. Results and discussion. During the study period, 95.0 million of electronic prescriptions were redeemed, and 204.1 million of drug packages were dispensed. The average number of packages per redeemed prescription was 2.15. Medicines without co-payment accounted for 35.5 % of prescriptions, while the > 25–50 % co-payment category was 29.1 %. A total of 6.37 billion DDD were dispensed, with state reimbursement amounting to UAH 20.4 billion. Medicines without co-payment accounted for 34.8 % of DDD and 40.8 % of state reimbursement. The average reimbursement was UAH 3.20 per DDD. The author-developed typology of drug price segments by the level of the patient financial participation was proposed. Among 770 classified positions, 41.17 % items were fully reimbursed medicines, while 62.08 % belonged to segments with full reimbursement or a co-payment not exceeding 25 %. Conclusions. Structural characteristics of pharmaceutical provision and the distribution of state financing depending on the level of the patient financial participation have been found. The typology proposed enables the quantitative differentiation of the drug assortment by the level of co-payment and can be used for structural monitoring of the financial parameters of reimbursement programs