ABC–XYZ–FSN-аналіз як інструментраціоналізації асортименту пероральних антигістамінних лікарських засобів у твердих лікарських формах у малій аптечній мережі

Abstract

Раціональне формування асортименту аптеки має одночасно забезпечувати фізичну й еконо- мічну доступність фармакотерапії і запобігати накопиченню дублювальних, низькоприбуткових товарних позицій із нерегулярним попитом. Для сезонних фармакотерапевтичних категорій од- новимірного ABC-аналізу недостатньо, оскільки він не враховує варіативність попиту та регуляр- ність реалізації товарних позицій. Мета: оцінити ABC–XYZ–FSN-аналіз за валовим прибутком як інструмент підтримки управ- лінських рішень щодо раціоналізації асортименту пероральних антигістамінних лікарських засобів у твердих лікарських формах у малій аптечній мережі та охарактеризувати динаміку структури асортименту; визначити його стабільне ядро з високим економічним внеском; оцінити міжаптеч- ну узгодженість ключових структурних показників та сезонність реалізації. Матеріали та методи. Проведено ретроспективне прикладне дослідження за даними чо- тирьох аптек однієї мережі Закарпатської області. До масиву даних увійшло 17 112 записів про реалізацію 78 товарних позицій за 13 міжнародними непатентованими назвами антигістамін- них лікарських засобів у твердих лікарських формах. ABC-класифікацію виконували за внеском товарної позиції у валовий прибуток; XYZ – за коефіцієнтом варіації місячного валового прибут- ку; FSN – за кількістю активних місяців (місяців із ненульовою реалізацією) як непрямим по- казником регулярності реалізації. Аналізували кількість товарних позицій, сегменти Z, N і CZN, коефіцієнт Джині, індекс Герфіндаля–Гіршмана, медіанний коефіцієнт варіації та сезонність реалізації. Результати та їхнє обговорення. В основній аптеці кількість позицій антигістамінних лі- карських засобів скоротилася на 50,70 % – із 71 SKU у 2022 р. до 35 SKU у 2025 р. Кількість по- зицій класу Z зменшилася з 52 до 18, класу N – з 29 до 6, а сегмента CZN – з 29 до 6; медіанний коефіцієнт варіації знизився зі 159,63 до 103,70 %, а коефіцієнт Джині – з 0,757 до 0,614. Вісім позицій стабільно належали до класу A у 2023–2025 рр. У 2025 р. три інші аптеки мережі харак- теризувалися подібною компактною структурою асортименту. На період із квітня по вересень припало 58,53 % реалізованих паковань; медіана місячної реалізації становила 373 паковання проти 260 паковань у жовтні–березні (U = 28,0; p < 0,001; рангова бісерійна кореляція = 0,827). Висновки. ABC–XYZ–FSN-аналіз за валовим прибутком дав змогу виявити й кількісно оха- рактеризувати сегмент низькоприбуткових позицій антигістамінних лікарських засобів із висо- кою варіативністю місячного валового прибутку та епізодичною реалізацією (CZN) і був асоційо- ваний із формуванням компактнішого та прогнозованішого асортименту. Отримані результати ілюструють приклад практичного застосування ABC–XYZ–FSN-аналізу для підтримки управ- лінських рішень щодо раціоналізації асортименту. Водночас економічні критерії доцільно засто- совувати у поєднанні з клініко-фармацевтичною оцінкою, терапевтичною замінністю та необхід- ністю забезпечення доступності фармакотерапії

The rational pharmacy assortment management should simultaneously ensure the availability and affordability of pharmacotherapy and prevent the accumulation of duplicate, low-profit product items with irregular sales. For seasonal pharmacotherapeutic categories, the one-dimensional ABC analysis alone is insufficient since it does not take into account the variability in demand or the regularity of product sales. Aim. To evaluate the gross profit-based ABC–XYZ–FSN analysis as a decision-support tool for rationalizing the range of oral antihistamine medicinal products in solid dosage forms within a small pharmacy chain and characterize the dynamics in the assortment structure changes, identify its stable core with a high economic contribution, assess the consistency of key structural indicators across pharmacies, and evaluate the sales seasonality. Materials and methods. A retrospective applied study was conducted using data from four pharmacies belonging to the same chain in the Zakarpattia (Transcarpathian) region of Ukraine. The dataset comprised 17,112 sales records for 78 product items representing 13 International Nonproprietary Names (INNs) of oral antihistamine medicinal products in solid dosage forms. The ABC classification was performed according to contribution of each product item to gross profit; the XYZ classification was based on the coefficient of variation of the monthly gross profit; and the FSN classification was based on the number of active months (months with non-zero sales) as a proxy measure of the sales regularity. The number of product items, Z, N, and CZN segments, the Gini coefficient, the Herfindahl– Hirschman Index, the median coefficient of variation, and sales seasonality were analyzed. Results and discussion. In the index pharmacy, the number of product items of antihistamine medicinal products decreased by 50.70 %, from 71 SKUs in 2022 to 35 SKUs in 2025. The number of Z-class items decreased from 52 to 18, N-class items from 29 to 6, and CZN items from 29 to 6; the median coefficient of variation decreased from 159.63 % to 103.70 %, while the Gini coefficient declined from 0.757 to 0.614. Eight product items consistently remained in class A throughout 2023–2025. In 2025, three other pharmacies in the chain demonstrated similarly compact assortment structures. A total of 58.53 % of packages were sold between April and September; median monthly sales were 373 packages versus 260 packages between October and March (U = 28.0; p < 0.001; rank-biserial correlation = 0.827). Conclusions. The gross profit-based ABC–XYZ–FSN analysis has allowed to identify and quantify the segment of low-profit product items of antihistamine medicinal products with high variability in the monthly gross profit and episodic sales (CZN) and is associated with the development of a more compact and predictable range. The results obtained illustrate the practical application of the ABC–XYZ–FSN analysis as a decision-support tool for the range rationalization. At the same time, it is advisable to apply economic criteria in combination with clinical and pharmaceutical assessment, therapeutic substitutability, and the need to ensure access to pharmacotherapy