Методичні та організаційні проблеми упровадження дистанційної форми навчання у фармацевтичну освіту

Abstract

Мета: узагальнення та аналіз результатів педагогічного експерименту з упровадження дистан- ційного навчання у Національному фармацевтичному університеті. Матеріали та методи. Педагогічний експеримент, системний та порівняльний аналізи. Результати дослідження. На прикладі Національного фармацевтичного університету (м. Харків) описана методологія проведення дворічного педагогічного експерименту з упровадження дистан- ційного навчання. 26 % студентів, що були залучені до експерименту, не змогли адаптуватися до нової форми навчання. Водночас спостерігався певний феномен, пов’язаний з високими показниками якісної успішності студентів, які продовжили участь в експерименті. Найбільш суттєвою методич- ною проблемою упровадження дистанційного навчання стала невідповідність обсягу запланованої навчальної діяльності студентів (кількості індивідуальних завдань і контрольних заходів) та часу на опанування дисципліни. Запропоновано збалансувати зазначені показники шляхом обмежен- ня кількості дисциплін, кількості тем та індивідуальних і контрольних завдань на кожен кредит дисципліни. У семестровому графіку навчального процесу дистанційних студентів доцільно перед- бачити періодичні тижневі перерви (після проходження 2-3 дистанційних курсів). Важливою органі- заційною проблемою стала відсутність нормативів педагогічного навантаження для роботи з дис- танційними студентами, що знижує мотивацію тьюторів до супроводження дистанційних курсів. Висновки. Результати складання навчальних сесій студентами, які брали участь у педагогіч- ному експерименті, довели ефективність технологій дистанційного навчання. Однак потребують вирішення виявлені нами методичні та організаційні проблеми.

Aim. To generalize and analyze the results of the pedagogical experiment of distance learning implementation at the National University of Pharmacy. Materials and methods. The system and comparative analysis, the method of pedagogical experiment were used. Results. On the example of the National University of Pharmacy (Kharkiv) the methodology of the pedagogical experiment of distance learning implementation has been described. A significant number of students (26%) involved in the experiment are unable to adapt to a new form of education. On the other hand, there is a phenomenon associated with high quality of the academic achievement of students who continued to participate in the experiment. The most important methodical problem of implementation of distance learning is the mismatch between the planned educational activity for students (individual tasks and control measures) and the time allotted for the study. It has been proposed to balance these figures by limiting the number of the disciplines studied, as well as the number of topics, individual and control tasks for each credit. It is advisable to provide periodic week-long breaks (after completing 2-3 distance learning courses) in the schedule of the educational process of distance students. Another important organizational problem is the lack of standards of the teaching load in work with distance students, and it reduces the motivation of tutors in supporting distance learning courses. Conclusions. The results of passing examinations by students who participated in the experiment have proven the effectiveness of distance learning technologies. However, the methodical and organizational problems identified require their solutions.

Цель: обобщение и анализ результатов педагогического эксперимента по внедрению дистан- ционного обучения в Национальном фармацевтическом университете. Материалы и методы. Педагогический эксперимент, системный и сравнительный анализы. Результаты исследования. На примере Национального фармацевтического университета (г. Харьков) описана методология педагогического эксперимента по внедрению дистанционного обучения. 26 % студентов из тех, которые были привлечены к эксперименту, не смогли адаптироваться к новой форме обучения. Вместе с тем выявлен феномен, связанный с высокими показателями ка- чественной успеваемости студентов, которые продолжили участие в эксперименте. Наиболее зна- чимой методической проблемой внедрения дистанционного обучения является несоответствие объема запланированной учебной деятельности студентов (количества индивидуальных заданий и контрольных мероприятий) и времени, отведенного на изучение дисциплины. Предложено сба- лансировать указанные показатели путем ограничения количества изучаемых дисциплин, количества тем, индивидуальных и контрольных заданий на каждый кредит дисциплины. В графике учебного процесса дистанционных студентов целесообразно предусматривать периодические недельные перерывы (после прохождения 2-3 дистанционных курсов). Важной организационной проблемой является отсутствие нормативов педагогической нагрузки для работы с дистанционными студен- тами, что снижает мотивацию тьюторов к сопровождению дистанционных курсов. Выводы. Результаты сдачи экзаменационных сессий студентами, которые принимали участие в эксперименте, доказали эффективность технологий дистанционного обучения. Однако требуют решения выявленные нами методические и организационные проблемы.