Результати частотного аналізу призначень лікарських засобів хворим на ішемічну хворобу серця як критерій оцінки якості фармакотерапії

Abstract

The aim of the study is to assess the pharmacotherapy rationality of patients with chronic ischemic heart disease (IHD) in an average statistical Ukrainian health care institution. The retrospective analysis of prescription leaflets of drugs for 100 patients with IHD and the frequency analysis of drug prescriptions by pharmacotherapeutic groups (PhGs), International Nonproprietary Names (INNs) and the comparison of the drugs prescribed with those recommended by the current European and national clinical guidelines have been conducted. All patients had concomitant diseases, such as atherosclerosis, heart failure, and hypertension. In all, 94 INNs from 9 PhGs of the first level of the ATC classification were prescribed. The number of prescriptions per one patient was 11, thus indicating polypharmacy. Almost 75% of prescriptions were cardiovascular drugs (CVDs), antithrombotic and perfusion solutions. In the structure of CVDs prescriptions the leading positions by the frequency were occupied by secondary metabolic drugs: 1.2 prescriptions per a patient. The prescriptions of vital CVDs were as follows: RAS blockers – ACE inhibitors, angiotensin II receptors antagonists and fixed combinations of ACE inhibitors with hydrochlorothiazide – 17.8%, and 92% of patients received them; β-blockers and diuretics – 15.5% each, 80% of patients received them; statins – 7%, 36% of patients received them. The leaders among antithrombotics were sodium enoxaparin, clopidogrel and acetylsalicylic acid. The dominant directions of pharmacotherapy of patients with IHD were anti-ischemic and antiplatelet treatment. The leaders by the number of prescriptions were the secondary metabolic drugs. The vital drugs, particularly statins, are insufficiently presented in the treatment of chronic ischemic heart disease. To optimize pharmacotherapy it is necessary to intensify the use of statins and reduce the number of prescriptions of the secondary metabolic drugs.

Мета дослідження – оцінка раціональності фармакотерапії хворих на хронічну ІХС в середньостатистичному українському закладі охорони здоров’я. Проведений ретроспективний аналіз листів призначень лікарських засобів (ЛЗ) 100 хворим на ІХС, частотний аналіз призначень ЛЗ за фармакотерапевтичними (ФТ) групами, міжнарод- ними непатентованими найменуваннями (МНН) та співставлення призначених ЛЗ з тими, що рекомендовані сучасними європейськими та вітчизняними клінічними рекомендаціями. Встановлено, що всі хворі мали супут- ні захворювання: атеросклероз, серцеву недостатність, гіпертонічну хворобу. Усього було призначено 94 МНН ЛЗ з 9 ФТ груп першого рівня за АТХ класифікацією. Кількість призначень на одного хворого становила 11, що свідчить про поліпрагмазію. Майже 75% призначень склали серцево-судинні ЛЗ (ССЛЗ), антитромботичні та перфузійні розчини. У структурі призначень ССЛЗ провідну позицію за частотою займали другорядні метабо- лічні засоби: 1,2 призначення на одного хворого. Призначення життєво необхідних ССЛЗ відповідно склали: бло- каторів РАС – інгібіторів АПФ, антагоністів рецепторів ангіотензину II, а також фіксованих комбінацій ІАПФ з гідрохлортіазидом разом 17,8%, їх отримували 92% хворих; β-блокаторів і діуретиків відповідно по 15,5%, їх отримували 80% хворих; статинів 7%, їх отримували 36% хворих. Лідерами серед антитромботичних ЛЗ були еноксапарин натрію, клопідогрель та ацетилсаліцилова кислота. Домінуючими напрямками фармакотерапії хворих на ІХС були антиішемічний і антиагрегантний. Лідерами за кількістю призначень є другорядні метабо- лічні засоби. Життєво необхідні препарати, зокрема статини, представлені в терапії хронічної ІХС недостатньо. Для оптимізації фармакотерапії необхідно посилити інтенсивність використання статинів і знизити кіль- кість призначень другорядних метаболічних препаратів

Цель исследования – оценка рациональности фармакотерапии больных хронической ИБС в среднестатистиче- ском украинском учреждении здравоохранения. Был проведен ретроспективный анализ листов назначений ле- карственных средств (ЛС) 100 больным ИБС, частотный анализ назначений ЛС по фармакотерапевтическим (ФТ) группам, международным непатентованным наименованиям (МНН) и сопоставление назначенных ЛС с теми, которые рекомендованы современными европейскими и отечественными клиническими рекомендаци- ями. Было установлено, что все больные имели сопутствующие заболевания: атеросклероз, сердечную недо- статочность, гипертоническую болезнь. Всего было назначено 94 МНН ЛС из 9 ФТ групп первого уровня по АТХ классификации. Количество назначений на одного больного составило 11, что свидетельствует о полипрагма- зии. Почти 75% назначений составили сердечно-сосудистые ЛС (ССЛС), антитромботические и перфузионные растворы. В структуре назначений ССЛС ведущую позицию по частоте занимали второстепенные метаболи- ческие средства: 1,2 назначения на одного больного. Назначения жизненно необходимых ССЛЗ соответственно составили: блокаторов РАС – ингибиторов АПФ, антагонистов рецепторов ангиотензина II, а также фиксиро- ванных комбинаций ИАПФ с гидрохлортиазидом вместе 17,8%, их получали 92% больных; β-блокаторов и диу- ретиков соответственно по 15,5%, их получали 80% больных; статинов 7%, их получали 36% больных. Лиде- рами среди антитромботических ЛС были эноксапарин натрия, клопидогрель и ацетилсалициловая кислота. Доминирующими направлениями фармакотерапии больных ИБС были антиишемическое и антиагрегантное. Лидерами по количеству назначений являются второстепенные метаболические средства. Жизненно важные препараты, в частности статины, представлены в терапии хронической ИБС недостаточно. Для оптимизации фармакотерапии необходимо усилить интенсивность использования статинов и снизить количество назна- чений второстепенных метаболических препаратов.