The serum levels of cytokines in thyroid heart failure patients

Abstract

In recent years, the system of cytokines has a significant role in forming and progressing chronic heart failure of various etiologies (ischemic, inflammatory, infectious and allergic, etc.). Aim. To study the activity of proinflammatory cytokines (interleukin-1α (Il-1α), interleukin-1β (Il-1β), interleukin-6 (Il-6) and interleukin-8 (Il-8) and anti-inflammatory cytokine (interleukin-4 (Il-4) in heart failure (HF) in thyrotoxicosis patients. Materials and methods. 64 patients and 20 healthy volunteers were examined; they were distributed in 3 groups: group I (44 patients) patients with thyroid cardiomyopathy, group II (20) patients with no sign of cardiomyopathy and group III – 20 healthy volunteers. The serum levels of interleukines 1α, 1β, 4, 6 and 8 at admission, in 21 days and 6 months were measured. Results. The level of IL-6 and IL-8 were significantly higher in patients with thyrotoxic HF compared to those without HF and healthy subjects. Correlation in Il-6 and Il-8 serum levels and severity and duration of HF were revealed. No correlation in Il-4 serum levels and HF was found. Conclusions. It can be assumed that Il-6 and Il-8 are involved in the progression of heart failure and, less likely, in the formation of cardiomyopathy; however, for a more accurate identification of these regularities further studies are required.

Останнім часом значна роль у формуванні та прогресуванні хронічної серцевої недостатності різної етіології (ішемічна, запальна, інфекційно-алергічна та ін.) відводиться системі цитокінів. Мета дослідження. Вивчення активності прозапальних цитокінів (інтерлейкіну-1α (Il-1α), інтерлейкіну-1β (Il-1β), інтерлейкіну-6 (Il-6) та інтерлейкіну-8 (Il-8) і протизапальних цитокінів (інтерлейкін-4 (Іл 4) при серцевій недостатності у пацієнтів з тиреотоксикозом. Матеріали та методи. Було обстежено 64 пацієнти і 20 здорових добровольців, розподілених на 3 групи: I група (44 пацієнти) з тиреотоксичною кардіоміопатією, II група (20) – пацієнти без ознак кардіоміопатії і III – 20 здорових добровольців. Були виміряні рівні сироваткових інтерлейкінів 1α, 1β, 4, 6 і 8 при надходженні, через 21 день і через 6 місяців. Результати. Рівень IL-6 і IL-8 був достовірно вищим у пацієнтів з тиреотоксичною серцевою недостатністю в порівнянні з пацієнтами без серцевої недостатності і здоровими суб’єктами. Виявлено кореляцію між рівнями Іл-6 та Іл-8 в сироватці крові, а також тяжкістю і тривалістю серцевої недостатності. Між рівнями ІЛ-4 в сироватці і СН кореляції виявлено не було. Висновки. Можна припустити що Іл-6 та Іл-8 беруть участь у прогресуванні серцевої недостатності та з меншою ймовірністю в формуванні кардіоміопатії, але для більш точного виявлення цих закономірностей необхідні подальші дослідження.

В последние годы значительная роль в формировании и прогрессировании хронической сердечной недостаточности различной этиологии (ишемической, воспалительной, инфекционно-аллергической и др.) отводится системе цитокинов. Цель исследования. Изучение активности провоспалительных цитокинов (интерлейкин-1α (Il-1α), интер- лейкина-1β (Il-1β), интерлейкина-6 (Il-6) и интерлейкина-8 (Il-8) и противовоспалительных цитокинов (интерлейкин-4 (Ил-4) при сердечной недостаточности у пациентов с тиреотоксикозом. Материалы и методы. Было обследовано 64 пациента и 20 здоровых добровольцев, распределенных на 3 группы: I группа (44 пациента) с тиреотоксической кардиомиопатией, II группа (20) – пациенты без признаков кардиомиопатии и III – 20 здоровых добровольцев. Были измерены уровни сывороточных интерлейкинов 1α, 1β, 4, 6 и 8 при поступлении, через 21 день и через 6 месяцев. Результаты. Уровень IL-6 и IL-8 был достоверно выше у пациентов с тиреотоксической сердечной недостаточностью по сравнению с пациентами без сердечной недостаточности и здоровыми субъектами. Выявлена корреляция между уровнями Ил-6 и Ил-8 в сыворотке крови, а также тяжестью и продолжительностью сердечной недостаточности. Между уровнями ИЛ-4 в сыворотке и СН корреляции выявлено не было. Выводы. Можно предположить, что Ил-6 и Ил-8 принимают участие в прогрессировании сердечной недостаточности и с меньшей вероятностью в формировании кардиомиопатии, но для более точного выявления этих закономерностей необходимы дальнейшие исследования.